Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

друкований

Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. К. XII. 114. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. К. Хмельн. 123. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Шевч. 122. Люде письменні й друковані. К. (О. 1861. II. 230). Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУКОВАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУКОВАНИЙ"
Бобачик, -ка, м. Раст. Gallium verum. Лв. 98.
Відклінне, -ного, с. Прощальный подарокъ. Ой дав же я ги да одклінного — коня вороного, а вона (мені) хустиночку. Грин. ІІІ. 175. Мил. 113.
Волод, -ду, м. Влажность. Шух. I. 139.
Зловіщуватий, -а, -е. = зловістний. Се справді страшний, зловіщуватий ворог. К. Кр. 38.
Квартиронька и квартирочка, -ки, ж. Ум. отъ квартира.
Люд, -ду, м. Народъ, людъ; человѣчество. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Вона стане на користь людові нашому. Дещо. 15. Люд вже здавна коверзує — з того лихо плазує. Ном. № 2456.
Помарнити, -ню, -ниш, гл.кого. Уничтожить кого. Вх. Уг. 261.
Природа, -ди, ж. 1) Природа. 2) Прирожденныя способности. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. У мене до цього діла природи нема. Хорол. у. Слов. Д. Эварн. 3) = природжіння. Драг. 101.
Чарствий, -а́, -е́ Черствый. Чарствий хліб. Рудч. Ск. І. 199.
Шик, -ку, м. Строй, шеренга, рядъ. К. ЧР. 428. Борейкова дивизія в той час ся змішала, та й ляцькому всьому війську шики поламала. Гол. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУКОВАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.