Жа́льно нар. = жаль. Мені городини жальніш, як твого сала. Сина жаль, а дочки ще жальніше.
Кішастий, -а, -е. Пѣгій, двуцвѣтный. Боцан кішастий.
Лимари́ха, -хи, ж. = лимарка. Ой пила, пила лимариха на меду, та й пропила свою дочку молоду.
Настоянка, -ки, ж. Настойка.
Обмощувати, -щую, -єш, сов. в. обмости́ти, -щу́, -стиш, гл. Обкладывать, обложить чѣмъ. Посадив у возик, обмостив подушками.
Перепитувати, -тую, -єш, сов. в. перепита́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Разспрашивать, разспросить. Та перепитаю миленького свойого: та чи він у дорозі воли поганяє, ой чи у шинкарки мед-горілку кружає. Що в козака дві дівчини, одна одну перепитує: чи була ти, подружечко, вчора звечора на улиці?
2) Переспрашивать, переспросить. Все в тябличку дивлюся, поки він усіх перепитає.
Писарина, -ни, м. Писарь, писаришка. А там панові не вподобався, писарині якому.
Присінок, -нка, м. Пристройка. Чаще во мн. присінки. Крыльцо, крыльцо съ навѣсомъ на двухъ столбикахъ. В присінках всі пани сиділи, на дворі ж вкруг стояв народ. Наймити й наймички на присінках. Ум. присінечки. Ой у сінечки, у присінечки ясне сонечко сходить.
Сказ, -зу, м. 1) Бѣшенство. Чоловік мій, мов який сказ на його напав, що день тобі у Нога бурла бє та каламуте. 2) = огріх. 3) Мѣсто въ полотнѣ, гдѣ остался слѣдъ спутанныхъ при тканіи нитокъ.
Хвалювати, -люю, -єш, гл. Перетирать, переминать толченое конопляное сѣмя передъ выжиманіемъ изъ него масла.
