Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

друкований

Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. К. XII. 114. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. К. Хмельн. 123. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Шевч. 122. Люде письменні й друковані. К. (О. 1861. II. 230). Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 449.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУКОВАНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРУКОВАНИЙ"
Вербний, -а, -е. Вербный. — тиждень. Вербная недѣля. — неділя. Вербное воскресенье.
Гре́чність, -ности, ж. = Ґречність.
Гуса́к, -ка́, м. 1) Гусь самецъ. Гусак гуску кличе. Н. п. 2) Языкъ, дыхательное горло и легкія, вмѣстѣ взятыя (терминъ мясниковъ), ливеръ. Телячий гусак. 3) Ножная длинная колодка, въ которую заковываютъ нѣсколько человѣкъ. Ум. Гусачо́к.
Затума́нювати, -нюю, -єш, сов. в. затума́нити, -ню, -ниш, гл. 1) Затуманивать, затуманить. Не переступлять його волі, не затуманять його слави. К. Псал. 327. 2) Обмануть, обморочить.
Лацний, -а, -е. = латвий.
Налама́ти Cм. наламувати.
Охотуха, -хи, ж. Охотница, желающая. А я муха полетуха, шить і прясти охотуха. Грин. III. 666.
Полювання, -ня, с. 1) Охота. Він мав такий звичай, що як тільки настав ранок, то зараз сіда на коня і где на полювання, бо кохався у полюванні. Рудч. Ск. І. 121. 2) Періодъ половой горячности у коровы. Ум. полюваннячко.
Росходжуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. росходи́тися, -джуся, -дишся, гл. 1) Только сов. в. Заходить, приняться ходить. Ти, козо, росходися, розвеселися. Грин. III. 55. Росходилась, як квочка перед бурею. Ном. 2) Усиливаться, усилиться (о вѣтрѣ); сердиться, разсердиться, выйти изъ себя, войти въ азартъ; капризничать, раскапризничаться. Еней і сам так росходився, як на аркані жеребець. Котл. Ен. Мала дитина не давала досі вночі спокою і часом росходжувалась саме при гостях. Левиц. І. 355. Росходився, як московський постіл. Ном. № 3414.
Шрам, -му, м. Рубецъ на тѣлѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРУКОВАНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.