Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хробуватий

Хробуватий, -а, -е. Шероховатый, неровный. Вх. Зн. 77.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОБУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОБУВАТИЙ"
Аціба́! меж. Крикъ, чтобы отогнать свиней, собакъ. Шейк.
Ваторопка, -ки, ж. Затрудненіе. Ваторопка через те була мірщикові, що того земля туди йде, а того туди. Черниг. у.
Ґа́лиця, -ці, ж. Гадюка черная. Вх. Зн. 13.
Звірюва́ння, -ня, с. Звѣрскіе поступки. К. Краш. 17.  
Зненазнімка нар. = знезнімка. Харьк.
Калабаня, -ні, ж. Лужа. Аж калабані стоять, такий дощ був. Камен. у.
Кобилиця, -ці, ж. 1) Кобыла. Він нанявся в єї... три кобилиці пасти. Рудч. Ск. І. 87. 2) Козлы, подпорки, подмостки. 3) Столбикъ на дорожкахъ и мостикахъ съ вертящимся крестомъ. 4) Отрубокъ дерева, на который натягивается кожа для очистки отъ мездры. Сумск. у. 5) Часть вѣтряной мельницы: балка, въ которую упирается веретено шестерни верхнимъ концомъ. Есть еще и кобилиця нижня. ( Залюбовск.). 6) мн. Перила. Лохвиц. и Гадяч. у. 7) Насѣк.: родъ полевыхъ кузнечиковъ. Шух. І. 23.
Конюшня, -ні, ж. Конюшня. Як коня вкрали, він конюшню замкнув. Ном.
Міше́чок, -чка, м. Ум. отъ мішо́к.
Понатовкувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и натовкти, но во множествѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРОБУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.