Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хрокати

Хрокати, -каю, -єш, гл. 1) Хрюкать. Уже свині на городі — он чути хрокають, — біжи швидче! Харьк. 2) Извлекать звукъ ударомъ хро́кала, бовта по водѣ. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОКАТИ"
Вдовенко, -ка, м. = удовенко.
Єпархія́́льний, -а, -е. Епархіальный. Левиц. І. 155.
Крамовий, -а́, -е́ = крамний. Скидала плаття все крамовеє, а надівала все золотеє. Чуб. III. 396.
Мекоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. = мекати. Вх. Зн. 35.
Мла́чка, -ки, ж. Ум. отъ млака.
Мудря́ха, -хи, ж. Названіе одного изъ родовъ плахти. Черниг. у.
Перекладач, -ча, м. Переводчикъ.
Покривулити, -лю, -лиш, гл. 1) Искривить. 2) Поѣхать не прямой дорогой. Поїхав не по прості дорозі, а покривулив. Ном. № 14086.
Стопа, -пи́, ж. 1) Стопа, ступня, слѣдъ ноги. Тілько ми поминули, — вони (лисиці) тоді повставали да так стопа в стопу і біжать. О. 1861. V. 70. Старий показав мені на дві стопи, висічені на тій скелі. Стор. II. 122. 2) Футъ. Пять стопів глини. Федьк. І. 75.
Стрихулець, -льця, м. 1) Гладилка, палочка для выравниванія кожи. Вх. Зн. 67. 2) Палочка для выравниванія зерна въ мѣркѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРОКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.