Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хропак

Хропак, -ка, м. Крѣпкій сонъ съ храпѣніемъ. Дав хропака аж геть-геть до вечора. Ач якого хропака затинає! Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОПАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХРОПАК"
Вого́ник, -ка, м. Огонекъ. Ум. отъ вого́нь.
Довгана́стий, -а, -е. = Довгастий.
За́ріб, -робу, м. см. зарібок.
Канцелюра, -ри, м. Ув. отъ канцелярист. Св. Л. 242.
Мі́ло нар. = дрібно. (Порубано) біле тіло, як мак міло. Гол. І. 24.
Надгреба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. надгребти́, -бу, -бе́ш, гл. Отгребать, отгресть часть.
Папуга, -ги, ж. Попугай.
Понасолоджувати, -джую, -єш, гл. Насластить (во множествѣ).
Соромота, -ти, ж. Срамота, стыдъ. Соромота вийти за ворота. Ном. № 3173. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота. Чуб. V. 296.
Шушиця, -ці, ж. Усохшая смерека. Шух. I. 176.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХРОПАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.