Бликати, -каю, -єш, гл. = блимати 1. Головешка ота довго буде бликати.
2) = блимати 2. Так бликає на мене очима. Чого ти своїми більмами так бликаєш?
Горла́нь, -ня́, м. Крикунъ. Чи по неволі, чи по волі? Кричить аркадський їм горлань.
Затуга́віти, -вію, -єш, затугну́ти, -гну, -неш, гл. Загустѣть, затвердѣть; уплотниться. Болото затугавіло, що й ноги не витягнеш. Трохи хай глина затугне, тоді можна ще замазать. Cм. затужавіти.
Ма́рище, -ща, с. = мара.
Окови, око́в, ж. мн. Оковы.
Переложення, -ня, с. = перекладання, 1, 3.
Підковувати, -вую, -єш, сов. в. підкувати, -кую́, -єш, гл. Подковывать, подковать. Підкую, Юрку, вороного коника.
Пробурмиструвати, -ру́ю, -єш, гл. Пробыть бургомистромъ.
Тіпатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Дрожать, трястись, судорожно подергиваться; о сердцѣ: сильно биться. Розмордувавсь, роспаливсь, аж губи тіпаються. у. Тіпається индик після того, як голова одрубана. Тіпалось серце в Мирона.
2) Съ измѣн. удареніемъ: тіпатися. О коноплѣ, льнѣ: трепаться для очищенія отъ кострики.
Толок, -ка, м.
1) = толк = товк. Треба брехні толок дать. Ну, та той же старий чоловік, — тому б же на толок молодого наставляти. випасти, спасти на то́лок. Придти на умъ, въ голову. Шось як загуде, як зашумить поуз хату, а тому хлопчикові і випало на толок вийти подивиться. Йому не спади на толок.
2) Брусъ, которымъ утрамбовываютъ землю для тока.