Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзеленьчати
дзенгель
дзендзелик
дзендзелія
дзень!
дзенькати
дзеня
дзер
дзера
дзеренчати
дзерівний
дзеркало
дзеркальний
дзеркальня
дзеркальце
дзерно
дзєкало
дзєкання
дзєкати
дзєма
дззз!
дзибнути
дзиг
дзиготіти
дзиґ!
дзиґа
дзиґар
дзиґарі
дзиґармайстер
дзиґарний
дзиґарок
дзиґати
дзиґлик
дзиґликовий
дзиґличок
дзиґльований
дзиґлятко
дзиґнути
дзидзикати
дзижчання
дзиз
дзизкучий
дзизнути
дзизчання
дзизчати
дзинґель
дзиндзик
дзиндзикати
дзиндзоокий
дзинчати
дзирчати
дзичати
дзіґерай
дзіндзівер
дзіндзора
дзміїв
дзмій
дзуґа
дзудзуриха
дзус
дзьоб
дзьобавка
дзьобань
дзьобенка
дзьоблинка
дзьобня
дзьобро
дзьопа
дзьоркач
дзьоха
дзюб I
дзюб! II
дзюба
дзюбак
дзюбанець
дзюбаний
дзюбань
дзюбастий
дзюбати
дзюбатий
дзюбик
дзюбка
дзюбнути
дзюбок
дзюбун
дзюндзя
дзюр I
дзюр! II
дзюра
дзюрити
дзюркнути
дзюрком
дзюркотати
дзюркотливий
дзюркотонька
дзюрочка
дзюрчання
дзюрчати
дзяб
дзябканистий
дзябра
дзяв!
дзявкало
дзявкання
дзявкати
дзявкотіти
дзявкун
дзяволити
дзяма
ди
диб!
диба
дибання
дибати
диби
дибитися
дибиці
дибка 1
дибка 2
дибки I
Випростуватися, -туюся, -єшся, сов. в. випростатися, -таюся, -єшся, гл. Выпрямляться, выпрямиться. Випросталась як семисотна верства. Ном. № 8625, стр. 288. А сам аж стелю підпірає, випроставсь. МВ. І. 110.
Вішало, -да, с. Вѣшалка для платья. Вх. Лем. 399. Где ти, Марисю, загортина? — В коморі на вішалі. Гол. IV. 386.
Грижпа́н, -на, м. Волъ извѣстной (какой?) масти. КС. 1898. VII. 42.
Застьо́ла, -ли, ж. Полотно, которымъ накриваютъ, застилаютъ возъ, когда на него нагружаютъ хлѣбъ. Александр. у. ( Залюбовск.).
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні. Сим. 206.
Опівденний, -а, -е. Полуденный. Желех.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Н. п.
Прокувати, -ку́ю, -єш, гл. Прокричать (о кукушкѣ). Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. МВ. І. 140.
Роботяга, -ги, м. Труженикъ, работникъ. Всього надбав роботяга, та не придбав долі. Шевч. 527. Ум. роботяжка, роботяжечка. Як у мене чоловік роботяжечка був. Грин. III. 658.
Удушніти, -ні́ю, -єш, гл. він удушнї́в. Ему жарко. Конст. у.
Нас спонсорують: