Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзеленьчати
дзенгель
дзендзелик
дзендзелія
дзень!
дзенькати
дзеня
дзер
дзера
дзеренчати
дзерівний
дзеркало
дзеркальний
дзеркальня
дзеркальце
дзерно
дзєкало
дзєкання
дзєкати
дзєма
дззз!
дзибнути
дзиг
дзиготіти
дзиґ!
дзиґа
дзиґар
дзиґарі
дзиґармайстер
дзиґарний
дзиґарок
дзиґати
дзиґлик
дзиґликовий
дзиґличок
дзиґльований
дзиґлятко
дзиґнути
дзидзикати
дзижчання
дзиз
дзизкучий
дзизнути
дзизчання
дзизчати
дзинґель
дзиндзик
дзиндзикати
дзиндзоокий
дзинчати
дзирчати
дзичати
дзіґерай
дзіндзівер
дзіндзора
дзміїв
дзмій
дзуґа
дзудзуриха
дзус
дзьоб
дзьобавка
дзьобань
дзьобенка
дзьоблинка
дзьобня
дзьобро
дзьопа
дзьоркач
дзьоха
дзюб I
дзюб! II
дзюба
дзюбак
дзюбанець
дзюбаний
дзюбань
дзюбастий
дзюбати
дзюбатий
дзюбик
дзюбка
дзюбнути
дзюбок
дзюбун
дзюндзя
дзюр I
дзюр! II
дзюра
дзюрити
дзюркнути
дзюрком
дзюркотати
дзюркотливий
дзюркотонька
дзюрочка
дзюрчання
дзюрчати
дзяб
дзябканистий
дзябра
дзяв!
дзявкало
дзявкання
дзявкати
дзявкотіти
дзявкун
дзяволити
дзяма
ди
диб!
диба
дибання
дибати
диби
дибитися
дибиці
дибка 1
дибка 2
дибки I
Безшлюбний, -а, -е. Безбрачный.
Викручувати, -чую, -єш, сов. в. викрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Выкручивать, выкрутить, выжимать, выжать. Сорочка мокрісінька, — хоть викрути. Лебед. у. 2) Вырывать, вырвать. А молода бондарочка тих жартів не знала, — праву ручку викрутила, та й по личку втяла. Гол. 3) — ногу. Свихнуть, вывихнуть.
Горюва́ння, -ня, с. Гореваніе, бѣдствованіе. Панськеє кохання — гірке горювання. Ном. № 1199. Мил. 201. Ум. Горюва́ннячко. Чуб. V. 688. Нащо ви покидаєте нас, на яке горюваннячко? Мил. 204.
Незмовлено нар. Невыразимо, несказанно.
Обіллятися, -ля́юся, -єшся, гл. = облитися. Ніч настане — слізоньками обілляюсь. Чуб. V. 467.
Обмахало, -ла, с. Опахало, которымъ отгоняютъ мухъ. Сторожъ бахчи иронично о себѣ: На баштані стій обмахалом цілісінький день: птиця клює, дітвора краде. Лебед. у.
Отарка, -ки, отарочка, -ки, ж. Ум. отъ отара.
Первітка, -ки, ж. 1) = первістка. 2) Первая возлюбленная. Була і в мене дівка первітка, щиро її кохав, та не довелося подружиться; тепер вона заміжжю. Лубен. у.
Посипатися, -плюся, -ллєшся, гл. Посыпаться. Чорт як свиснув, то аж листя посипалось. Рудч. Ск. І. 68.
Суховила, -вил, мн. Вилы трезубцемъ съ поперечной перекладиной, — для накладыванія навоза. НВолын.
Нас спонсорують: