Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзявкало

Дзя́вкало, -ла, с. Постоянно лающій щенокъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 380.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЯВКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЯВКАЛО"
Гнойовик, -ка, м. = гнояк.
Малолю́дний, -а, -е. Малолюдный. К. Гр. Кв.
Підстрочити, -чу́, -чиш, гл. Подстрекнуть. Це він його підстрочив.
Поважко нар. Тяжеловато.
Повідбивати, -ва́ю, -єш, гл. Отбить (во множествѣ). Як би йому довшії хвіст, то сам би собі боки повідбивав. Ном. № 2514. Так йому бельбахи повідбивають, що насилу удосвіта, рачки додому долізе. Кв.
Приглухнути, -ну, -неш, гл. Немного оглохнуть. Желех.
Розробити Cм. розроблювати.
Росплататися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Рас — пластаться, растянуться, упавъ. Мнж. 191. Та вже і впав добре — так і росплатався на долівці. Харьк. г. Він росплатавсь коло порога. Мнж. 131. 2) О птицѣ: распростереть крылья. В блакитнім небі,... росплатавшись на крилах, плив орел. О. 1862. VII. 47.
Хавтура, -ри, ж. = хавтур. Шейк.  
Шкаворіжний, -а, -е. Отвратительный, гадкій. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЯВКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.