Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзявкати

Дзя́вкати, -каю, -єш, гл. Одн. в. дзя́вкнути, -ну, -неш, гл. Тявкать, тявкнуть.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЯВКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДЗЯВКАТИ"
Воложати, -жаю, -єш, гл. Сырѣть.
Довоюва́тися, -вою́юся, -єшся, гл. Довоеваться. Вони воювали, та й довоювались, що ляхам та недоляшкам в неволю достались. К. Досв. 11.
Ду́сатися, -саюся, -єшся, гл. Дуться, сердиться. Ото вже та Параска: сказала їй трохи правди, — вже й дусається і не дивиться на тебе.
За́рослі, -лів, ж. мн. Заросль. Проміж тії зарослі на полянах і пролісках росла висока трава. Стор. II. 118.
Повідгрібати, -ба́ю, -єш, гл. = повідгортати.
Полазюка, -ки, об. Калѣка ползающій.
Разити, -жу́, -зи́ш, гл. Разить, поражать. Чуб. ІІІ. 348.
Рівнина, -ни, ж. Равнина, ровное мѣсто.
Христосання, -ня, с. Христосованіе. Полт. г.
Шкопиртка, -ки, ж. Палка, которою шкопиртають. Cм. шкопиртати. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДЗЯВКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.