Википати, -па́ю, -єш, сов. в. википіти, -плю, -пиш, гл. Выкипать, выкипѣть.
Вошивий, -а, -е. Вшивый. Вошивий кожушок.
Зви́чме нар. = звичайно 3. Звичме, московська напасть.
Иначий, -а, -е. = инчий. Треба иначий купить хамут, бо сей тісний коневі. Що все тута не по нашому, що все тута по иначому.
Присідати, -да́ю, -єш, сов. в. присісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Присѣдать, присѣсть. Дурного по ногах, щоб присів. 2) Придавливать, придавить, садясь. Як саджають молодих на посад, то тоді молода кілько пальців правої руки присяде, тілько літ не буде мати дітей. 3) Одолѣвать, одолѣть. А дівчину думи лютії присіли. А ще як вороги присідут — Господи! то так уже доску лят до живого. його присіла сідина. Онъ посѣдѣлъ.
Ростинатися, -на́юся, -єшся, гл. Раздаваться, разноситься (о звукѣ).
Таранник, -ка, м. Рыба лещъ, Abramis brama L.
Татаринів, -нова, -ве Принадлежащій татарину. Татаринова голова.
Трепло, -ла, с.
1) Весло у плота.
2) Деревянный инструментъ въ формѣ заостреннаго весла съ короткой ручкой, съ острыми краями лопасти — объ него треплютъ лень, очищая его отъ кострики.
Хлопство, -ва, с. Простой народъ, мужики, мужичье. Не нам, шляхто моя вірна, від хлопства втікати!
