Блудити, -джу, -диш, гл.
1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ми блудили цілий ліс.
2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.
3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.
Дере́вце, -ця, с. 1) Ум. отъ дерево. Червоная калинонька, білеє деревце. 2) Часть плуга. 3) Свадебное деревцо. Cм. Гільце.
Згле́діти, -джу, -диш, гл. = зглядіти. Жита які, гречки! і оком не згледиш.
Кровать, -ті, ж. Кровать, ложе. І в кімнаті на кроваті спочити лягли. На моїй кроваті постілька біленька. Ум. кроватонька, кро́ваточка, кроватька. А він їй загадав постіленьку слать на тій кроватеньці. В коморонці кроватонька тесова на кроватоньці периночка пухова.
Ме́ркти, -кну, -неш, гл. Меркнуть. І пожарище не вгасало, і мерк за димом Божий світ. Вже зорі поперед нього меркнуть.
Подотоплювати, -люю, -єш, гл. Дотопить (во множествѣ). Подотоплюй же швидче груби та позачиняй гарненько.
Почурукати, -каю, -єш, гл. Поговорить? Піду лиш я ще до козаків та дещо з ними почурукаю.
Прострелити Cм. прострілювати.
Старожитній, -я, -є. = стародавній. Горе, що старожитні козаки, що з предкувіку козаками бували, військовій черні позавиділи.
Сутки 2, -ток, ж. Узкій проходъ, промежутокъ между двумя строеніями, плетнями, узкій корридоръ, узкій переулокъ. Ум. суточки. У суточки тіснії ідуть бояре краснії.
