Гнати, -жену, -неш, гл.
1) Гнать, погонять. Волові дай полови, та жени поволі, а коневі — вівса, та жени як пса. гоном гнати. Быстро гнать.
2) Гнать, прогонять. Хоч правду женуть люде, та правда завше буде. Молодих рекрут женуть кудись через наше село.
3) Быстро бѣжать, ѣхать. Жене як вітрів батько.
4) Загонять, забивать. Шпиці за нігті гнали і йому муки завдавали.
5) — горілку.
6) — гони. Cм. гони. — химороди. Cм. химороди.
Говіння, -ня, с.
1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння.
2) Постъ. Звоювали Путилову в велике говінє.
Заневі́рнити Cм. заневірня́ти.
Любко́, -ка, м. Милый, любовникъ. Котра мого любка любить. Не велика поточина луги ізмулила; хвалилася ледачина: любка вітлюбила; так би она дочекала світа біленького, чи в'на буде обнімати мого миленького. Ум. любонько. Ой Романе, Романоньку, що ж тя болить, мій любоньку?
Пакунок, -нку, м.
1) Тюкъ.
2) Дорожныя вещи, дорожные узлы и пр. Ціла низка жидів провожала нас через річку, силоміць переносячи наші пакунки.
Передряпати, -паю, -єш, гл. Перецарапать.
Ринь, -ні, ж. Гравій, рѣчные камешки.
Різдвянський, -а, -е. = різдвяний.
Султан, -на, м. Султанъ. Ум. султанчик.
Уточити Cм. уточувати.
