Баламутно нар.
1) Тревожно, неспокойно.
2) Несправедливо. Декуди говорять: скривився, як середа на п'ятницю, — але то вже баламутно, бо середа не має чого кривитися на п'ятницю, бо обі однаково пісні.
Батьківщина, -ни, ж.
1) Наслѣдство отъ отца. Попропивав усю батьківщину. нам батьківщини не ділити. Намъ не изъ-за чего ссориться.
2) Родовое имущество. Переносно: наслѣдіе отъ предковъ. Гине слава, батьківщина.
Дрись! меж., выражающее звукъ при испражненіи поносомъ.
Косюрки мн. Раст. Linaria genistaefloria L.
Лі́нощі, -щей и -щів, ж. мн. Лѣнь, лѣность. За лінощами Богу не молюся, чим я Богу сподоблюся?
Окрайка, -ки, ж. = окравка. Ум. окраєчка.
Потуга, -ги, ж. 1) Сила, мощь. Царство Боже прийде в потузі. Перемогла б нечисту силу ти пречистою потугою своєю. 2) Военная сила, войско. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга, бо буде ж нам, малий джуро, велика потуга. А я ляхів не боюся і гадки не маю, за собою великую потугу я знаю, іще й орду татарськую веду за собою. 2) потугу чути. Предчувствовать бѣду (отъ какой либо силы). Не лай мене, — каже кінь, — як мені не вбиваться (в землю), коли я потугу чую. — Яку ж ти потугу чуєш? — пита хлопець. — А таку: як насипле мати тобі борщу, то ти не їж та за вікно вилий, бо як попоїси, то більш тобі не жить. Ум. потугонька. Десь на свою головоньку потугоньку чую.
Роздача, -чі, ж. Раздача. В мене нема на роздачу: я й сам собі не настачу.
Торохтіння, -ня, с. Стучаніе, громыханіе.
Четверень, -рня, м. Одна часть распиленнаго начетверо древеснаго ствола.
