Двора́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. А чоловік ваш, небіжчик звідки був родом? — З того села, де.... дворак був. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Ум. Двораче́нько.
Заморо́жувати, -жую, -єш, сов. в. заморо́зити, -жу, -зиш, гл. Замораживать, заморозить.
Купчитися, -чуся, -чишся, гл. Тѣсниться, толпиться, собираться, скопляться. Глуха кропива купчиться.
Либо́й нар. = либонь.
Свербигуз, -за, м.
1) Часто чешущій задницу.
2) Раст. Torilis Antrysous Gaert.
Стервига, -ги, ж. Бранное слово, Ув. отъ стерво. Тим же й стервига! І не дай Боже!
Хвастун, -на, м. Хвастунъ, хвастливый человѣкъ. Хвастун іде — земля гуде, тин розлягається; на хвастуні свити нема, він величається.
Шевлюг, -га, м. = шелюг 1. Слизький, як в'юн, гнучкий, як шевлюг.
Шпадер, -дру, м. Лучина.
Штип, -пу, м.
1) Пыль.
2) Перегорѣлая земля съ навозомъ, которой покрываютъ приготовленную для выжиганія углей кучу дровъ.
3) Негодные остатки отъ перепряденнаго кло́чча (оческовъ конопли, льна), идутъ для пакли или въ отбросъ.
