Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

павочка

Павочка, -ки, ж. Ум. отъ пава.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВОЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВОЧКА"
Герб, -бу, м. Гербъ. ЗОЮР. І. 317. Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані. К. ЧР. 54. Од Припети й до Синюхи вславили себе Обухи, та й не злотом рабованим, не гонором купованим, не гербами-клейнодами, а своїми пригодами. К. Досв. 113.
Лисови́ння, -ня, с. Мѣста въ полѣ, лишенныя растительности. Харьк.
Полохливо нар. Пугливо, робко.
Приправа, -ви, ж. Приправа. Чуб. V. 666. Шух. І. 143. Яка приправа, така й потрава. Ном. № 7117. Ум. приправка. Грин. ІІІ. 653.
Промазати, -мажу, -жеш, гл. Промазать извѣстное время.
Розбирати, ся = розбірати, -ся.
Туркіт, -коту, м. Стукъ, шумъ. Желех.
Ужище, -ща, с. Веревка. Чуб. VI. 112. Cм. ужисько.
Хитруха, -хи, ж. Хитрая женщина. Желех.
Шіпавий, -а, -е. = шолудивий. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАВОЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.