Вечір, -чеора, м. Вечеръ. Цень-цень, аби день, аби вечір близько. вечір зайшов. Вечерь начался. над вечір. Около вечера, подъ вечеръ. Над вечір приїхав Кобза у велику слободу. що вечора. Каждый вечеръ. До дівчини з старостами що вечора шлешся. у вечері. Вечеромъ. у вечері пізно, вечір пізно. Поздно вечеромъ. одного вечора. Однажды вечеромъ. рано й вечір. Утромъ и вечеромъ. проти вечора. Къ вечеру. святий вечір. Канунь Рождества. дівич вечір. Дѣвичникъ. Згадала баба дівич вечір. добри вечір. Добрый вечеръ. Привѣтствіе. Ум. вечірок; вечірочок. Зійшла зірка з-під вечірка. Ой жаль мені вечірочка, що не був я вчора.
Вигін, -гону, м. Выгонъ, пастбище за селомъ. Край великого зеленого вигону стояла корчма.
Гуцюцю́, меж. = Гуць-гуці. Въ слѣдующей приговоркѣ въ значеніи: дитя. А що мені по конях, по волах, коли в мене гуцюцю на руках.
Зчезати, -заю, -єш, сов. в. зче́знути, -ну, -неш, гл. Исчезать, исчезнуть. Марко повернув у гущиню і зчез за кущами.
Латинський, -а, -е. Латинскій. Латинський віршник.
Побратися, -беруся, -берешся, гл. 1) Взяться, взять другъ друга. Поберуться усі хлопці і дівчата рядком за руки. 2) Пойти, отправиться. Побрався Павло додому. Гарасько до овець побрався. Куди отце летять з оселі горобці? Дивлюсь, у сад побрались молодці. 3) Пожениться. Доки не поберуться, любляться, а як поберуться, то судяться. Поберемося, небого! 4) Обратиться, превратиться во что (о многомъ). В їх од його лікарства усе в животі брусом побралось.
Почасточка, -ки, ж. = почастунок. Матінко, повная роже, прошу тебе на почасточку, на цюю чарочку.
Тезко, -ка, м. Тезка. Ой тезку мій, тезку, лізь ти на березку.
Угавати, -ва́ю, -єш, гл. Успокаиваться. І рот у дитини не вгаває: все йому хліба давай. Карі очі не сплять ночі, ніжки не вгавають.
Утрейтє, утретє, нар. Въ третій разъ. Приходить іще утрете. Втретє випить треба.
