Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

павічайка

Павічайка, -ки, ж. = павіко. Вх. Уг. 257.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВІЧАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВІЧАЙКА"
Велелюдно нар. Многолюдно.
Гицелів, -а, -е. = гицельський.
Голомозина, -ни, ж. Лысина, плѣшь.
Горди́нський, -а, -е = Ординський. Трупом полягла гординська сила. К. ЦН. 173.
Єдини́ця, -ці, ж. Единственная дочь, то-же, что и одиниця 2. Ой у вдови единица та ще не віддана. Чуб. V. 363. Ум. єдиничка.
Зашкандиба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Захромать. То затюпає, то знов зашкандибає. Кв. II. 164.
Колісниця, -ці, ж. 1) Колесница (только въ литературномъ языкѣ). Cм. колесница. 2) и мн. колісниці = колішня. Шух. І. 165.
Падчереня, -ня́ти, с. Ребенокъ падчерица. Щоб мені молодій конопель не брать і білих ручок не драть на чужії діти, на падчеренята. Чуб. III. 192.
Перебендюха, -хи, ж. Привередница.
Походній, -я, -є. = похідній. Лицявсь серед походньої трівоги. К. Бай. 28.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАВІЧАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.