Відвітний, -а, -е. Отвѣтный.
Жи́то, -та, с. Рожь. Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде. Жита. Всходы, засѣянныя рожью поля. І повіявся гень поміж житами, тільки шапка та поверх колосся. Іде полями та житами до матері в гості. Ум. жи́течко, жи́тце. Загнали в клуню поросючку і восьмеро поросят, там і житцем їх підгодовуємо.
Жупа́нчик, -ка, м. Ум. отъ жупан.
Заїда́ння, -ня, с. 1) Заѣданіе (чѣмъ). 2) Заѣданіе, загрызеніе (кого). 3) Погубленіе (кого). 4) Захватываніе (чужого добра).
Лебедина, -ни, ж.
1) Лебедь-самка. Ой білая лебедина тихий Дунай сколотила.
2) Лебяжье мясо. А в Кирильця вечеря: буде рибка печена... лебедина варена.
Лучни́к, -ка́, м. 1) Труба для вывода дыма изъ хаты, при освѣщеніи ея лучиною. 2) Дѣлающій луки. 3) Стрѣлокъ изъ лука. Були мізерні лушники, що знали тільки лук та сагайдак, та стріли.
Мосува́ти, -сую, -єш, гл. Укрѣплять.
Позжинати, -на́ю, -єш, гл. Сжать (во многихъ мѣстахъ). Як вже гет усе позжинают, то лишіют трохи «на оборіг», аби горобці ззіли.
Судкувати, -ку́ю, -єш, гл. = міркувати.
Уваруватися, -руюся, -єшся, гл. Уберечься.
