Вижлоктати и вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем.
Дро́то́вий, -а, -е. = дротяний. Доротова струнка. Нагайка дротовая, чорним шовком шита.
За́сідок, -дку, м., Яйцо, пролежавшее нѣкоторое время подъ насѣдкой.
Колька, -ки, ж.
1) Колика, колотье. Русин каже: «іди в поле!» Полька каже: «колька коле». Марині неначе колька заколе в саме серце.
2) Колючка; игла (у ежа). Їж ма кольки.
Копилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! . Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні.
Напри́ндитися, -джуся, -дишся, гл. Надуться, напыжиться. Наприндилась, надулася, чому в кожух не вдяглася.
Ножиці, -ць, м. мн. Ножницы. Вдарь у стіл — ножиці обізвуться.
Потепліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть. На дворі втихло й потепліло.
Хуткість, -кости, ж. Скорость, быстрота.
Чата, -ти, ж.
1) Отрядъ солдатъ, назначенный для стражи. Жодна (пластунська) чата мусить обходить своє займище. Прокинулась і сонна чати.
2) Караулъ, дозоръ. Коли ж зустрічають ватагу козаків: теж ідуть на чати. стояти на чатах. Стоять на часахъ.
