Велетень, -тня, м. Великанъ, исполинъ, гигантъ. Велетні то були високі, високі люде — от як дерева. Велетню у світі недовго жити. Велетень у громаді — як правда в пораді.
Гнівливий, -а, -е. Раздражительный, склонный къ гнѣву, часто гнѣвающійся. Чогось Бог гнівливий на нас. Очі гнівливі.
Заба́нити Cм. забанювати.
Золитися, -лю́ся, -лишся, гл. Бучиться, щелочиться. «Золись-золись! на більш не надійсь! (як золять плаття).
Мо́кро нар. Мокро. Ум. мокренько, мокре́сенько.
Перекатувати, -ту́ю, -єш, гл. Перемучить (многихъ).
Похило нар. Наклонно.
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Розчистити Cм. розчищати.
Шипах, -ха, м. Кисть орѣховъ на деревѣ. На шипасі саме сидів такий здоровий паук, так я й не зірвав, а горіхи добрі були.
2) Мерзлая груда.
