Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

павич

Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВИЧ"
Варе меж. = вара. Федьк.
Дирли́га, -ги, ж. = Ґирлиґа.
Дряпу́га, -ги, об. = дряпіка.
Еч! меж. = ач. Еч, який гарний! Сам геть, а мені не дає. Харьк.
Жури́ця, -ці, ж. = жура, журба. Вх. Зн. 17.
Зберегти́́ Cм. зберігати.
Омилка, -ки, ж. = помилка.
Рджок, -ка, м. зоол. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 460.  
Чабер, -бра, м. Раст. Satureja hortensis L. ЗЮЗО. І. 135.
Шляга, -ги, ж. Большой деревянный молоть, то же, что и довбня. Козел. у. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАВИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.