Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

павич

Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 85.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАВИЧ"
Вергун, -на, м. Сладкое печеніе: хворость, хрусты. Сим. 192. Ум. вергунець, вергунчик.
Вихвачуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вихватитися, -чуся, -тишся, гл. Выскакивать, выскочить впередъ, бросаться, броситься впередъ. Поперед війська не вихвичайся (не вихвачуйся). АД. І. 16, 25.
Навиглядіти, -джу, -диш, гл. Научиться, привыкнуть, имѣть успѣхъ. Мнж. 186.
Облупати, -ся. Cм. облупувати, -ся.
Покормити, -млю́, -миш, гл. Покормить. Я собаки покормлю, покормивши зажену. Чуб. V. 193. На річці риби вловити, жінку свою з дітьми покормити. ЗОЮР. І. 58.
Потопельник, -ка, м. Утопленникъ. Шух. І. 42. 182.
Пристава, -ви, м. Наблюдающій за работами. Святі молотять жито, а святий Петро стоїть над їми за приставу. Чуб. II. 337.
Русавка, -ки, ж. 1) = русалка. Русавки полиню бояться. Ном. № 276. 2)пахнівка. Раст. Antoxantum odoratum. Шух. І. 20.
Стидати, -да́ю, -єш, гл. Стыдить. Баба стидає дитину. Рк. Левиц.
Творити, -рю́, -риш, гл. Творить, дѣлать, производить, создавать. Роскіш творить біль: як приходить — смакує, як виходить — катує. Шейк. Бог творив. Єв. Мр. XIII. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАВИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.