Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

струмінь

Струмінь, -меню, м. Потокъ, ручей. Щог. Сл. 6. Мир. ХРВ. 31. Де ті й сльози беруться! так і ллються струменем. МВ. І. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРУМІНЬ"
Бидлячий, -а, -е. Скотскій.
Дев'ятнадцяті́рко чис. ум. отъ дев'ятнадцятеро.
Зага́їти, -га́ю, -єш, гл. 1) = загаяти. 2) Заставить чѣмъ либо пространство. Загаїли стаю бербеницями. Вх. Зн. 18. 3) Загородить, положить преграду. Вх. Уг. 238.
Любо́нь нар. = либонь.
Перекладка, -ки, ж. Узенькая лента, которая кладется на голову между двумя болѣе широкими. Подольск. у.
Повідтухати, -хаємо, -єте, гл. Объ опухоляхъ: спасть, уменьшиться.
Потовктися, -чуся, -че́шся, гл. 1) Потолочься, побиться. Потовчуться дорогою всі горшки, миски, макітри. Левиц. І. 208. 2) Потолочься нѣкоторое время.
Пропити Cм. пропивати.
Смітити, -чу́, -тиш, гл. Сорить.
Тута нар. = тут. Зачекай тута. Чуб. II. 9. Що все тута не по нашому, що все тута по иначому. Грин. III. 493.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРУМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.