Драни́чка, -ки, ж. Ум. отъ драниця.
Загріба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. загребти, -бу, -бе́ш, гл. 1) Загребать, загрести. І кури б загребли, если б не ратував. 2) Сгребать, сгресть. Огонь каже: загреби мене.
Зачерви́вити, -ви́влю, -ви́виш, гл. Завести червей.
Наздо́птувати, -тую, -єш, сов. в. наздопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Наступать, наступить ногой. До Дмитра — «а мошки, бо тя перескочу»! а по Дмитрі — «а кота, бо тя наздопчу».
Потесати, -шу́, -шеш, гл.
1) Потесать нѣкоторое время.
2) Обтесать, вытесать (во множествѣ).
Скор, ско́рий, -а, -е. Скорый. Бог хоч не скор, та влучен. Скорий сам набіжить, а на плохого Бог нашле. Ум. скоренький, скоресенький.
Суміння, -ня, с. и пр. = сумління и пр. Хиба б же я суміння не мала, щоб я тобі загинути дала?
Тещин, -на, -не. Принадлежащій тещѣ.
Трапаш, -ша, м. Зимняя дорога, утоптанная овцами.
Храмота, -ти, ж. соб. Хромыя животныя. На другий день не рушають з тирла, поки добре не вгріє сонце і не опаде роса, бо од роси буває багато храмоти.
