Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрябчак
дрягва
дряглий
дрягнути
дряговина
дряготіти
дрягтіти
дряп!
дряпа
дряпак
дряпанина
дряпання
дряпати
дряпатися
дряпач
дряпець
дряпіжний
дряпіжник
дряпіжство
дряпіка
дряпливий
дряпнути
дряпня
дряпонути
дряпота
дряпотіти
дряпуга
дряпучий
дряп'я
дрясен
дрясувати
дуб
дубала
дубарь
дубас
дубасити
дубелець
дубельт
дубельтівка
дубець
дубило
дубина
дубити
дубитися
дубище
дубівка
дубіти
дубкати
дубленець
дублений
дубленистий
дубля
дубник
дубнити
дубняк
дубовий
дубовик
дубовина
дубок
дубом
дубонити
дубонька
дубонько
дубора
дубочка
дубочок
дубрівка
дубрівний
дубрівник
дубрівонька
дуброва
дубровина
дубувати
дубцювати
дубчак
дубчик
дуб'я
дуб'як
дуб'янці
дуб'ячок
дуван
дуванити
дуванитися
дуга
дуган
дуганчак
дуганяр
дуда 1
дуда 2
дударенько
дударик
дударитися
дударка
дударський
дударчик
дударь
дудва
дудек
дуделка
дуди
дудик
дудило
дудина
дудити
дудиця
дудка
дудко
дудла
дудлавий
дудлик
дудлити
дудло
дудник
дудніти
дудок
дудочка
ду-ду!
дудуватий
дудуритися
дуж
Багнити, -ню́, -ни́ш, гл. Грязнить, пачкать. У цьому ставку мити, — тільки шмаття багнити.
Богоугодний, -а, -е. Богоугодный. К. Кр. 8. ЕЗ. V. 212.
Джо́йка, -ки, ж. Ум. отъ джоя.
Накра́шувати, -шую, -єш, сов. в. накраси́ти, -шу, -сиш, гл. Накрашивать, накрасить. Желех.
Обслухати Cм. обслухувати.
Перерік, -ку, м. Пререканіе. не заходити з ним у пере́рік. Не входить съ нимъ въ споръ, пререканія. ЕЗ. V. 67.
Поголіти, -ліємо, -єте, гл. Обѣднѣть, обнищать (о многихъ). Не тим наші діди поголіли, що солодко пили й їли. Ном. № 7239. І здається сей німець на зайві дні їх не займав так як колись при Ондрію Степановичу було, що инколи поспіл три тижні роблять, а поголіли зовсім люде. О. 1862. V. 111.
Просеред, -ду, м. «Песчаная коса у берега и среди Днѣпра». Вас. 206.
Римарщина, -ни, ж. Шорное мастерство.  
Угоцати, -цаю, -єш, гл. Истоптать и испачкать ногами. Бач, як угощали долівку. Кролев. у.
Нас спонсорують: