Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрябчак
дрягва
дряглий
дрягнути
дряговина
дряготіти
дрягтіти
дряп!
дряпа
дряпак
дряпанина
дряпання
дряпати
дряпатися
дряпач
дряпець
дряпіжний
дряпіжник
дряпіжство
дряпіка
дряпливий
дряпнути
дряпня
дряпонути
дряпота
дряпотіти
дряпуга
дряпучий
дряп'я
дрясен
дрясувати
дуб
дубала
дубарь
дубас
дубасити
дубелець
дубельт
дубельтівка
дубець
дубило
дубина
дубити
дубитися
дубище
дубівка
дубіти
дубкати
дубленець
дублений
дубленистий
дубля
дубник
дубнити
дубняк
дубовий
дубовик
дубовина
дубок
дубом
дубонити
дубонька
дубонько
дубора
дубочка
дубочок
дубрівка
дубрівний
дубрівник
дубрівонька
дуброва
дубровина
дубувати
дубцювати
дубчак
дубчик
дуб'я
дуб'як
дуб'янці
дуб'ячок
дуван
дуванити
дуванитися
дуга
дуган
дуганчак
дуганяр
дуда 1
дуда 2
дударенько
дударик
дударитися
дударка
дударський
дударчик
дударь
дудва
дудек
дуделка
дуди
дудик
дудило
дудина
дудити
дудиця
дудка
дудко
дудла
дудлавий
дудлик
дудлити
дудло
дудник
дудніти
дудок
дудочка
ду-ду!
дудуватий
дудуритися
дуж
Величенький, -а, -е. Довольно большой. Бур'янець і величенький, та ніхто його не думає полоти. Кв.
Відумерщина, -ни, ж. Выморочное имѣніе. На старощиння йдуть, а за відумерщину говорять. Федьк.
Воскресити Cм. воскрешати.
Забуча́віти, -вію, -єш, гл. Затвердѣть (о почвѣ).
Обліплювання, -ня, с. Облѣпливаніе, облѣпка, оклеиваніе, оклейка.
Одружуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. одружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Вступать, вступить въ бракъ, жениться, выйти замужъ. Треба засвататься, одружиться. ЗОЮР. І. 70. Удова, що бажає вдруге одружиться, надіва червоний очіпок. Ном.
Свавільний, -а, -е. Своевольный, самовольный. Лебед. у. Чуб. I. 164. Чи я ж тобі не казала, не бери ж ти мене, бо я роду свавільного, не навчиш ти мене. Н. п.
Уза, узи́, ж. Жирный налетъ на водѣ. А вода ж тобі у річці така, шо зверху так і плава уза — через те, шо мочуть шкури в річці. Екатер. г. Слов. Д. Эварн.  
Утихлий, -а, -е. Утихшій, затихшій, объятый покоемъ. Подивиться на двері позачинювані, на втихлий двір, постоїть, та й додому вертається. МВ. ІІ. 139.
Хвиндя, -ді, ж. = хиндя. Радом. у.
Нас спонсорують: