Виявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виявити, -влю, -виш, гл. Обнаруживать, обнаружить, открывать, открыть, показывать, показать, появлять, появить. Юдихва виявила його капості перед Ксерксом.
Гадзимка, -ки, ж. = адзимка.
Град II, -ду, м. 1) = Го́род. (Заимствовано изъ церк.-слав.). 2) Огорожа. Ой у саду, в саду-винограду, там стоїть коник коло граду.
Дерені́вка, -ки, ж. Кизилевая настойка. Пили сикизку, деренівку.
Лелета́ти, -чу, -чеш и долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Напѣвать?
Проступитися, -плю́ся, -пишся, гл. Провиниться, совершить проступокъ. Чи ми Богу проступилися, що на нас таке лихо. Ми, прості люде, коли і проступимось иноді, то нам Бог і вибачить. Прости, паноче! проступилась: я далебі дурна була.
Розривка, -ки, ж. Развлеченіе. НВолын, у Роздумував про її легку, веселу натуру, липку до розривок.
Скоромитися, -млюся, -мишся, гл. Скоромиться. Як і сього соромиться, то ніколи і скоромиться.
Чужосторонній, -я, -є. Чужестранный. Роспитують чужосторонніх людей.
Швиркати, -каю, -єш, гл. Производить звенящій шумъ. Швиркає коса.
