Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудка

Ду́дка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дуда. Наші козачки танцювали під польську дудку. К. ЧР. 219. 2) Трубка. 3) Стебель, стволъ растенія, полый въ срединѣ. Як чорт улізе в очерет, то в котру схоче дудку грає. Стор. МПр. 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДКА"
Білуватися, -луюся, -єшся, гл. Принаряжаться, прихорашиваться. Вийду в чорному — скажуть: лінується; вийду в білому — скажуть: білується, за своїм милим ні кришки не журиться. Чуб. V. 862.
Вигнання, -ня, с. Изгнаніе. Левч. 50.
Відлеглість, -лости, ж. Разстояніе; отдаленность.
Доспіва́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. доспі́ти, -пі́ю, -єш, гл. Дозрѣвать, дозрѣть. Доспіла єси, моя ясочко, як повний колос на ниві. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200). Нехай цвіте, нехай тим часом доспіває. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Захва́тич, -ча, м. Клинъ въ плугѣ. Чуб. IV. 17.
Лу́скавка, -ки, ж. 1) Коса (орудіе), толщина которой не вездѣ одинакова, почему она легко ломается. Желех. 2) Конецъ кнута, придѣлываемый для хлопанья. Желех.
Посольство, -ва, с. Обязанности и достоинство депутата въ парламентѣ, сеймѣ. Желех.
Розладдя, -дя, с. Разладъ, ссора. І піде між людьми розладдя, ворожнечі. Мир. Пов. І. 152. Між рідними розладдя пішло. Мир. ХРВ. 296.
Уґвинтити Cм. уґвинчувати.
Цаль, -ля, м. Дюймъ. Та як бехнуло (кинуло), то аж трохи не на три цалі у землю мене втрощило. МВ. (КС. 1902. X. 156). Одрізав на три цалі.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.