Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довідуватися
довіжуватися
до-віку
довікувати
довільний
довільній
довільно
довінчати
довірити
довіритися
довіршовувати
довіршування
довіршувати
довіряний
довіряння
довіряти
довірятися
довічний
довічно
довіяти
довкола
довмитися
доводець
доводження
доводити
доводитися
доводливий
доводливість
доводливо
доводний
доводник
довозити
доволити
доволі
доволікати
доволочити
доволочитися
доволочувати
довольний
довольнити
довольнитися
довольність
доволяти
довомина
довоюватися
довшати
довше
довший
дов'язати
дов'язувати
догавкатися
догад
догадати
догадатися
догаджати
догадка
догадливий
догадочка
догадуватися
догаїти
догаїтися
доган I
доган II
догана
доганець
доганка
доганяти I
доганяти II
догарикатися
догарцюватися
догарювати
догарюкатися
догаряти
догаряти I
догаяти
догаятися
догинання
догинати
догідний
догін
догладжувати
догледати
догледатися
доглупатися
догляд
доглядання
доглядати
доглядатися
доглядач
доглядачка
доглядіти
доглядник
доглянути
догмат
догнати
догнивати
договір
договірний
договорити
договорювати
договорюватися
догода
догоджати
догодити
догодитися
догодливий
догодне
догодний
догодовувати
догожання
догожати
догождати
догоїти
догонити I
догонити II
догонь 2
догоня
догори
догорілий
догоріти
Безодра́дісний, -а, -е. Безотрадный. Христя мовчала, слухаючи безодрадісне материне зітхання. Мир. Пов. І. 121.
Блискавчин, -на, -не. Принадлежащій молніи. Встрѣчено въ заговоръ противъ переполоху: Він єсть батьків і материн, і тітчин, і дядьків, і дівчачий, і стрітяний, вітряний і громовий, і блискавчин. Мил. М. 48.
Лагодком, лагодом. Cм. лагід.
Мрячи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Моросить. Дощ став мрячити. 2) безл. мрячи́ть. Стоить туманная, съ мелкимъ дождемъ, погода. Все мрячить та й мрячить. Камен. у.
Оглашенний, -а, -е. Безумный. Може ти, оглашенний, і дитину її задавив? Стор. МПр. 35. Крутяться, як оглашенні. Стор. МПр. 167.
Осмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. осмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. = обсмалюватися, обсмалитися.
Прийматися, -маюся, -єшся, сов. в. прийнятися, приня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. Приниматься, приняться. Ой обсади, мила, голубонько сива, вишеньками двір. Да вже ж я садила, вже ж я поливала, — не приймається. Мет. 67.
Стиратися, -раюся, -єшся, сов. в. стертися, зітруся, -трешся, гл. 1) Стираться, стереться. 2) Истираться, истереться. Було трошки тютюну в кисеті, та стерлося на попіл. Харьк. Зовсім стерся полоз, — от-от треба викидати. Харьк. 3) Сражаться, имѣть стычки. Стали ся ляхи з козаками стиратися. Н. п.
Угостити Cм. угощати.
Ушолопати, -паю, -єш, гл. Понять, сообразить. І сторожі не вшолопають, де взялась. ЗОЮР. ІІ. 285.
Нас спонсорують: