Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довідуватися
довіжуватися
до-віку
довікувати
довільний
довільній
довільно
довінчати
довірити
довіритися
довіршовувати
довіршування
довіршувати
довіряний
довіряння
довіряти
довірятися
довічний
довічно
довіяти
довкола
довмитися
доводець
доводження
доводити
доводитися
доводливий
доводливість
доводливо
доводний
доводник
довозити
доволити
доволі
доволікати
доволочити
доволочитися
доволочувати
довольний
довольнити
довольнитися
довольність
доволяти
довомина
довоюватися
довшати
довше
довший
дов'язати
дов'язувати
догавкатися
догад
догадати
догадатися
догаджати
догадка
догадливий
догадочка
догадуватися
догаїти
догаїтися
доган I
доган II
догана
доганець
доганка
доганяти I
доганяти II
догарикатися
догарцюватися
догарювати
догарюкатися
догаряти
догаряти I
догаяти
догаятися
догинання
догинати
догідний
догін
догладжувати
догледати
догледатися
доглупатися
догляд
доглядання
доглядати
доглядатися
доглядач
доглядачка
доглядіти
доглядник
доглянути
догмат
догнати
догнивати
договір
договірний
договорити
договорювати
договорюватися
догода
догоджати
догодити
догодитися
догодливий
догодне
догодний
догодовувати
догожання
догожати
догождати
догоїти
догонити I
догонити II
догонь 2
догоня
догори
догорілий
догоріти
Боровиця, -ці, ж. 1) Черника, vaccinium myrtillus. 2) = боровина. Чуб. IV. 389.
Вольний, вольність, вольно. Cм. вільний, вільність, вільно.
Ґро́на, -ни, ж. и ґро́но, -на, с. = Гроно. Херс.
Доброгра́йка, -ки, ж. Хорошая музыкантша.
Зажира́ка, -ки, об. = зажира. О, з Грицька зажирака добрий! Оремо й сіємо вкупі, а ділитись почнемо, то він усе собі яко мога більше бере. Волч. у.
Ле́гшати, -шаю, -єш, гл. Становиться легче. Оці вірші віршую я для себе, братія моя: мені легшає в неволі, як я їх складаю. Шевч. 442.
Посмішкувати, -кую, -єш, гл. Насмѣхаться. Нам треба, щоб хто посмішкував з нас чи що? Камен. у.
Рябець, -бця, м. Родъ коршуна. Так рябцем і вхопить. Ном. № 13678.
Сідуха, -хи, ж. Торговка, сидящая на базарѣ. Сластьони шквариливь, сідухи цокотіли. Греб. (Хата, 43). Побіг циган меж сідухи, купив собі хрону. Рудан. І. 66.
Таранкуватий, -а, -е. Рябой, имѣющій слѣды оспы. Черк. у. Таранкувате лице мов ще дужче порябіло. Мир. ХРВ. 176.
Нас спонсорують: