Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

догорювати
догоряти I
догоряти II
дограбки
догравати
дограватися
догребти
догрібати
догрібатися
догрівати
догріматися
догріти
догромаджувати
догромаджуватися
догрякатися
догукатися
догулювати
догулюватися
догуляти
догуркатися
догуркотітися
догуркуватися
доґа
доґедзґатися
доґлебати
додавання
додавати
додаватися
додавитися
додатковий
додаток
додбати
додержати
додержування
додержувати
додержуватися
додзвонитися
додзьобати
додзьобувати
додибати
додибатися
додибувати
додивлятися
додівчити
додільна сорочка
додлятися
додмухатися
додмухнути
додолу
додомку
додому
додрібушитися
додружбити
додумати
додумувати
додумуватися
дожартуватися
дожати
дождати
дождатися
дожевріти
доживати
доживатися
дожидання
дожидати
дожидатися
дожин
дожинання
дожинати
дожинатися
дожируватися
дожити
дожитися
дозбірати
дозвідуватися
дозвіл
дозвілля
дозвільний
дозволити
дозвоління
дозволяти
доземний
дозирати
дозиратися
дозімувати
дозір
дозірній
дознавання
дознавати
дознаватися
дозолити
дозолотити
дозолочувати
дозоляти
дозорець
дозорний
дозорця
дозрівати
доїдати
доїдливий
доїжний
доїжно
доїзджати
доїздити
доїльниця
доїння
доїсти
доїстися
доїти
доїтися
доїхати
дойда
дойка
доймати
дойна
дойник
дойниця
дойняк
дойняти
дойнячка
Головистий, -а, -е = головатий 2. Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, а із листу головистая. Ном. № 261.
Двійне́сенький, -а, -е., Ум. отъ двійний. Як проїхав козаченько да повз ворота, ворітечка двійнесенькі, роздвойтеся. Чуб. V. 776.
Загокли́вий, -а, -е. Заикающійся.
Зама́яти, -ма́ю, -єш, гл. Заколыхаться отъ вѣтра. Замають коври все шовковії, загоряться свічі все восковії. Чуб. III. 441. Позіхнула такеньки, що в мене рукава замаяли. МВ. ІІ. 202.
Затве́рджувати, -джую, -єш, сов. в. затверди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Утверждать, утвердить.
Мі́сяшник, -ка, м. Лунатикъ. Св. Мт. XVII. 15.
Мурашва́, -ви́, ж. соб. Муравьи. У Пріськи наче мурашва бігла по тілу. Мир. Пов. І. 170.
Поколоситися, -шуся, -сишся, гл. Поколоситься. Така хороша пшениця поросла, вже й поколосилась. Чуб. II. 7.
Тіточка, -ки, ж. Ум. отъ тітка.
Черес, -са, м. Кожаный поясъ, въ которомъ носятъ деньги; дѣлается изъ двухъ широкихъ ремней, положенныхъ одинъ на другой и сшитыхъ вдоль по краямъ; внутренность и наполняется деньгами. Чуб. VII. 417. Гол. Од. 14. Посадили Морозенка на тісовім стільці, зняли, зняли з Морозенка з чересом червінці. Н. п. Мав грошей два череси. Рудч. Чп. 123. Ум. чересок. Оттоді то козак, бідний нетяга, як став сії слова зачувати, так він став чересок виньмати, став шинкарці молодій Насті кабашній увесь стіл червінцями устилати. ЗОЮР. І. 206.
Нас спонсорують: