Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дармоїжки
дармоїжкувати
дармоїжний
дармоїжник
дармоїжниця
дармой
дарморос
дармування
дармувати
дарна неділя
дарник
дарований
даровизна
даровизно
даровий
даровина
даровитий
даровиця
даровище
даровний
даром
дарома
даронько
дарування
дарувати
даруватися
дарунок
дасть-бі
дат
дата
датешній
дати
датка
даток
датувати
дах
даха I
даха II
дахарь
даховий
дахто
дача
дачка
даша
дашити
дашок
дащо
даяк
даяти
дбайливий
дбалий
дбалість
дбало
дбання
дбати
дбатися
дбаха
дбач
дбачка
два
двадньовий
двадцятеро
двадцятий
двадцятірко
двадцятка
двадцятник
двадцяток
двадцять
двадцять 2
дванадцятеро
дванадцятиголовний
дванадцятий
дванадцятикрилка
дванадцятка
дванадцять
дванайцять
дверечки
двері
дверник
дверниця
дверці
дверчата
дверчатий
дверчатка
двиг!
двигати
двигатися
двигіт
двигнути
двигонити
двиготіти
двигтіння
двигтіти
движати
движкати
движкий
движок
двинути
двихкати
двихтіти
дві
двійє
двійка
двійко
двійло
двійловий
двійлячий
двійнесенький
двійний
двійник 1
двійник 2
двійнята
двійця
двійчастий
двійчатий
двійчи
двіліток
двір
двірець
двірка
Війтиха, -хи, ж. Жена війтова. Гол. IV. 450.
До́від IІ, -ду, м. = Довідки. Поїхав на довід. Н. Вол. у. Та й пустивсь слідком за нею на розгляд і довід. Мкр. Н. 11.
Заґерґотіт́и, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Зади́рчастий, -а, -е. О деревѣ: задирающійся. Задирчасте обіддя: ти його так теши, а воно он як задирається. Каневск. у.
Козеня, -ня́ти, с. Козленокъ. Одна козочка з козеням. Чуб. Ум. козенятко. Дала мені моя мати козу з козенятком. Чуб. V. 1105.
Навитребе́нькуватися, -куюся, -єшся, гл. Наприхотничаться, накапризничаться.
Наплива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. напливти́, -ву, -веш, гл. 1) Наплывать, наплыть, натекать, натечь. Неначе хвилі напливали. Шевч. 519. 2) Натыкаться, наткнуться, на что-либо, плывя.
Ократитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Оградиться? Ократилися собі, котом стали. КС. 1882. XII. 589.
Стінка, -ки, ж. 1) Ум. отъ стіна. Майстрі швидко викинули стінку між старою светлицею і кімнаткою. Левиц. І. 390. 2) Стѣна изъ поставленнаго стоймя камыша, иногда полукругомъ, иногда двѣ стѣны, соединенные подъ угломъ, и пр. — для защиты рождающихся ягнятъ. О. 1862. V. Кух. 32, 38. 3) Рыболовная сѣть, которой перегораживаютъ поперекъ всю рѣку. Вх. Пч. II. 22. 4) Откосъ горы или крутой берегъ рѣки, поросшій лѣсомъ, роща по отлогостямъ горы надъ рѣкой. Сим. 49, 146. 5) 15 локтей полотна. Угор. 6) Родъ игры въ мячъ. О. 1861. XI. Св. 36. КС. 1887. VI. 463.
Усмілитися, -люся, -лишся, гл. Осмѣлиться, найти смѣлость. Коли б воля, заспівав би так, щоб і на селі лунало.... не всмілимось. МВ. (О. 1862. ІІІ. 35)