Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дбайливий

Дбайли́вий, -а, -е. = Дбалий. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 360.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДБАЙЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДБАЙЛИВИЙ"
Ара́пський, -а, -е. 1) Арабскій. 2) Негритянскій.
Вакан, -на, м. Участокъ земли въ шесть десятинъ. Вас. 197.
Гадючник, -ка, м. 1) Змѣиное гнѣздо. Екатеринослав. 2) Раст. = воронець, Spiraea Filipendula L. ЗЮЗО. І. 137. 3) Низенькая землянка. Херс. Викопав якийсь гадючник у землі. Левиц. Пов. 343.
Зчіплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. зчепитися, -плюся, -пишся, гл. Сцѣпляться, сцѣпиться.
Майда́нник, майданчик, -ка, м. Служащій на заводѣ для гонки смолы. Майданчики-окаянчики, да гірка ваша доля: не вмієте хліба-соли їсти да із чорного поля. Мет. 466. Дід служив на майдані майданчиком. Рудч. Ск. II. 13.
Перерубати, -ся. Cм. перерубувати, -ся.
Пороскидати, -да́ю, -єш, гл. Разбросать. Каміння пороскидав. Мнж. 34.
Приворотки, -ток, ж. мн. = приворот. ЗЮЗО. І. 141.
Табачок, -чку, м. Ум. отъ табак.
Цвічений, -а, -е. 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Мил. Св. 7. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений. Канев. у. 2) Обученный, вышколенный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДБАЙЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.