Бомок, -мка, м. 1) Слѣпень бычачій, Tabanus bovinus. 2) бомки бити, стріляти. Брать глину или грязь на палочку и бросать ее вверхъ; въ переносномъ значеніи: ничего не дѣлать, баклушничать. Ниньки святої Домки: хто не хоче робити, той стріляє бомки. . бомка люде пустили за вас. Распустили о васъ слухъ. що ти ми пуцьоєш бомки? Зачѣмъ ты врешь, обманываешь?
Вовкувати, -кую, -єш, гл. Быть волкомъ. Не перестане, мабуть, князь поти князювати, поки вовк вовкувати. Він почує своє ім'я святе вовкулакуючи, дак і годі вовкувати, бо то не прирожденний вовк, а зроблений.
Гре́чка, -ки, ж. Греча, гречиха-растеніе. Вродила йому така гречка, що на все поле. Греча-зерно. Розсипав гречку. мн. Гречки́. Посѣвы гречихи. Та й гречки гарні цей год. 2) Раст.: а) — ди́ка, польова́. Capsella bursa pastoris. б) — ди́ка. Rumex acetosa. 3) Коричневыя крапинки по бѣлой лошади. Коненя мале, сухе, та таке пархате, що аж гречкою усипане. 4) Неха́й бу́де гре́чка. Пусть будетъ по твоему. Нехай буде гречка, аби не суперечка. 5) Скака́ти у гре́чку. Нарушать супружескую вѣрность. 6) Перегна́ти через гре́чку. Задать трепку. Ум. Гре́чечка.
За́ріб, -робу, м. см. зарібок.
Зупиняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зупини́ти, -ню́, -ниш, гл. Останавливать, остановить, удерживать, удержать. Да гуляла, гуляла, мати не спиняла, да тепер зупинила. Підбігли до його і зупинили коня.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Памеги, -гів, м. Облака.
Подотісувати, -сую, -єш, гл. Дотесать (во множествѣ).
Полубочок, -чка, м. Боченокъ ведеръ въ 10 — 15. Аж три бочки й полубочки та солодкого меду.
Пообголювати, -люю, -єш, гл.
1) Оголить, обнажить (многихъ).
2) Обрить (многихъ).
3) Обобрать (многихъ).
