Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двигтіти

Двигті́ти, -гчу́, -ти́ш, гл. Сотрясаться, дрожать. Кахикаючи, вони аж двигтіли, а їх товсті щоки дріжали, неначе по їх ходила дрібна хвиля. Левиц. Пов. 326. Змій той летить, — аж земля двигтить. Грин. I. 192.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 361.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВИГТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДВИГТІТИ"
Білявина, -ни, ж. = білявка. Через тоту білявину дома не ночую. Гол. IV. 463.
Грасува́ти, -су́ю, -єш, гл. Вытаптывать. Татари стояли, копитами землю грасували. Гол. І. 101.
Ґрундзьо́ваний, -а, -е = Ґрундзюватий. Не яке воно і ґрундзьоване, щоб шановний читець не розборсав його сам, прочитавши картку-дві в книжці. Ном. Од видав. VI.
Дові́дно, дові́дне. нар. Навѣрное. Довідно ніхто не скаже, що дав йому. Камен. у.
Заплакну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Всплакнуть. Иноді було й заплакне. Сим. 210.
Зобува, -ви, ж. Обувь. Черк. у. Ном. № 7334.
Зрінка, -ки, ж. и зрінко, -ка, с. = здрінка. Вх. Лем. 421.
Копилиця, -ці, ж. Незаконная жена, наложница. Вх. Зн. 28.
Потушити, -шу́, -шиш, гл. Потушить.
Похлепнутися, -нуся, -не́шся, гл. = похлипнутися. Похлепнеться за їжею. Ном. № 11798.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДВИГТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.