Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибки II
дибом
дибошки
дибу
дибулі
дибуль
дибуляти
дибуні
дибці
див
диван
дивація
дивдерев
дивдерево
дивенний
дивень
дивидло
дивизія
дивий
дивина
дивити
дивитися
дивка
дивний
дивниця
дивно
диво
дивовижа
дивовижний
дивовизія
дивовисько
дивоглядний
дивоглядь
дивосил
дивота
дивування
дивувати
дивуватися
дивце
дик
дикарь
дикий
дикість
диковина
диковинний
диктувати
диктура
дикція
диль
дилювати
дим
дима
диман
димановий
димаревий
димарик
димарь
димати
диминець
диминиці
димитися
диміти
димка
димкарь
димковий
димна
димний
димник
димниця
димно
димоватий
димовий
димовище
димок
димтянка
димувати
динда
диндати
диндерево
диндилиндати
динище
динник
диня
диняка
динятко
динячий
дипоть
диптянка
дирза
дирзина
диркало
диркати
диркатися
диркач
дирлига
дирчати
дискос
дистанція
дитина
дитинець
дитинин
дитинитися
дитинка
дитинний
дитинник
дитинонька
дитинський
дитинча
дитиня
дитинячий
дитя
дитяточко
дитячий
дихавиця
дихавичний
дихало
дихальний
дихальце
дихання
дихати
Зада́внення, -ня, с. Давность, застарѣлость. Желех.
Закача́тися, -ча́юся, -єшся, гл. Закатываться. Ясна зіронька закачається, мене матінка сподівається. Чуб. V. 747.
Звитя́жити, -жу, -жиш, гл. Побѣдить. Великий князь Роман Ростиславович, звитяживши литвинів 1173 року, впрягав бранців до плуга. Ном. № 663.
Ослюк, -ка, м. Мулъ, лошакъ.
Очищатися, -щаюся, -єшся, сов. в. очиститися, -щуся, -стишся, гл. Очищаться, очиститься. Жоден із прокаженних не очистився. Єв. Л. IV. 27.
Погоджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. погоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Мириться, помириться, сойтись. Два когути, два дими, дві господині ніколи не погодяться. Ном. № 4155. 2) Уславливаться, условиться, договориться. Погодились брати хуру, та підвод нема.
Покотющий, -а, -е. Удобокатящійся. От анахтемський шаг, який покотющий: трохи був не закотивсь. Лебед. у.
Розм'якти, -кну, -неш, гл. Размякнуть. Уже Вулькан розмяк як каша. Котл. Ен.
Святиня, -ні, ж. 1) Святыня. Знущались над Божою святинею. Стор. МПр. 65. Святе слово — рідна мати: єсть ще святиня вища, Богові милійша — рідная Вкраїна. К. Досв. 50. 2) Храмъ. Не построїш ти тут святині, бо ми тебе і задушим. Рудч. Ск. І. 60.
Через пред. 1) Черезъ, чрезъ. Через темний ліс ясним соколом лети. Н. п. 2) Черезъ посредство, при помощи. Через слуг до пана, а через святих до Бога. Ном. № 146. 2)те. Поэтому, потому, оттого. На осиці повісивсь Юда, через теє вона і трясеться, хоч вітру і немає. Чуб. 1. 76. Через те й везено його, що він не міг іти. Харьк. 4) По причинѣ, из-за, благодаря. Через таку бабу чорт.... посивів. ЕЗ. V. 158. Через неї мій вік молодий пропадає. МВ. 5) Черезъ, по истеченіи (извѣстн. времени). Буде у вас через місяць дитина. Рудч. Ск. І. 19. Через три дні знайшли його. Єв. Л. II. 46. 6) За (извѣстное время). Через таку бабу чорт через одну ніч посивів. ЕЗ. V. 158. 7) Въ продолженіе. А я живу при нещасті через усі віки. КС. 1882. VIII. 281. Коли б то можно бути через зіму котом, через літо пастухом, а на великдень попом. Чуб. І. 231. Те ж співають, прикладаючи до тещі, і так через усю дорогу. О. 1862. IV. 31. 8)лад. Слишкомъ, чрезмѣрно. Ном. № 7690.
Нас спонсорують: