А́втор, -ра, м. Авторъ. Обидва автори брали собі спільні виспіви поетичні, що, скажемо так, витали тоді на повітрі і були власностю кожного.
Гладій, -дія, м. Инструментъ для обточки ступицъ.
Мисте́цьки нар. Мастерски.
На́віч (кому), нар. Предъ глазами, на глаза. Покликали судді Івана Процькові навіч.
Наміша́ти Cм. намішувати.
Обіп'ясти, -ся. Cм. обпинати, -ся.
Посідати II, -да́ю, -єш, сов. в. посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Одолѣвать, одолѣть. Той з цеї сторони, а той з тієї (Карл та Мазепа), — посідають Полтаву. Палій посів того лицера, зв'язав його віжками. 2) Завладѣвать, завладѣть чѣмъ. Не думав я, що ти посядеш мою худобу. Думав худобу Хрущеву посісти.
Сяяти, -сяю, -єш, гл. = сяти.
Улякатися, -каюся, -єшся, сов. в. улякнутися, -нуся, -нешся, гл. Пугаться, испугаться. Та тоді й улякнувся: Боже мій, шо я наробив! Ой як дівча ся улякло, на коліна пред ним клякло. А ти, дівча, не влякайся....
Устатчитися, -чуся, -чишся, гл. — у слові. Сдержать слово. Антосьо.... встатчився в слові.