Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибки II
дибом
дибошки
дибу
дибулі
дибуль
дибуляти
дибуні
дибці
див
диван
дивація
дивдерев
дивдерево
дивенний
дивень
дивидло
дивизія
дивий
дивина
дивити
дивитися
дивка
дивний
дивниця
дивно
диво
дивовижа
дивовижний
дивовизія
дивовисько
дивоглядний
дивоглядь
дивосил
дивота
дивування
дивувати
дивуватися
дивце
дик
дикарь
дикий
дикість
диковина
диковинний
диктувати
диктура
дикція
диль
дилювати
дим
дима
диман
димановий
димаревий
димарик
димарь
димати
диминець
диминиці
димитися
диміти
димка
димкарь
димковий
димна
димний
димник
димниця
димно
димоватий
димовий
димовище
димок
димтянка
димувати
динда
диндати
диндерево
диндилиндати
динище
динник
диня
диняка
динятко
динячий
дипоть
диптянка
дирза
дирзина
диркало
диркати
диркатися
диркач
дирлига
дирчати
дискос
дистанція
дитина
дитинець
дитинин
дитинитися
дитинка
дитинний
дитинник
дитинонька
дитинський
дитинча
дитиня
дитинячий
дитя
дитяточко
дитячий
дихавиця
дихавичний
дихало
дихальний
дихальце
дихання
дихати
Батіночко, -ка, м. = батенько. Батіночку рідненький, матіночко, моя голубочко! рятуйте! Кв.
Задобі́дній, -я, -є. Предобѣденный. Задобідня година. О. 1862. І. 81.
Ляк, -ку, м. Испугъ. Чого б ти з ляку не сказав. Ном. № 4340. Троянці з ляку задріжали. Котл. Ен. IV. 8.
Нагово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. наговори́ти, -рю, -риш, гл. 1) Наговаривать, наговорить. 2) Наклеветывать, наклеветать. Що уже не робили, як з неї не знущались, що дідові не наговорювали, а їй усе байдуже: робить собі мовчки. Рудч. Ск. II. 55. Наговорив на його сім міхів горіхів. Св. Л. 299.
Порадити, -ся. Cм. поражати, -ся.
Порозуміння, -ня, с. Взаимное пониманіе; солидарность.
Порохнавий, -а, -е. 1) Истлѣвшій. 2) Превратившійся въ пыль. 3) Сгнившій. Порохнавий зуб. ЕЗ. V. 183.
Прикинути, -ся. Cм. прикидати, -ся.
Розширити, -ся. Cм. розширяти, -ся.
Шинк, шинок, -нку, шиньок, -ньку, м. Кабакъ, питейный домъ. Іди ж, та гляди мені, не заходь у шинок, бо я буду знати. Рудч. Ск. II. 127. Хутчій до шиньку, щоб наїстись та напитись. О. 1861. VI. 76. Ум. шино́чок, шиньо́чок.
Нас спонсорують: