Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибки II
дибом
дибошки
дибу
дибулі
дибуль
дибуляти
дибуні
дибці
див
диван
дивація
дивдерев
дивдерево
дивенний
дивень
дивидло
дивизія
дивий
дивина
дивити
дивитися
дивка
дивний
дивниця
дивно
диво
дивовижа
дивовижний
дивовизія
дивовисько
дивоглядний
дивоглядь
дивосил
дивота
дивування
дивувати
дивуватися
дивце
дик
дикарь
дикий
дикість
диковина
диковинний
диктувати
диктура
дикція
диль
дилювати
дим
дима
диман
димановий
димаревий
димарик
димарь
димати
диминець
диминиці
димитися
диміти
димка
димкарь
димковий
димна
димний
димник
димниця
димно
димоватий
димовий
димовище
димок
димтянка
димувати
динда
диндати
диндерево
диндилиндати
динище
динник
диня
диняка
динятко
динячий
дипоть
диптянка
дирза
дирзина
диркало
диркати
диркатися
диркач
дирлига
дирчати
дискос
дистанція
дитина
дитинець
дитинин
дитинитися
дитинка
дитинний
дитинник
дитинонька
дитинський
дитинча
дитиня
дитинячий
дитя
дитяточко
дитячий
дихавиця
дихавичний
дихало
дихальний
дихальце
дихання
дихати
Випестувати, -тую, -єш, гл. = випестити. К. ЧР. 218.
Гартівничий, гартовничий, -чого Производящій закалку.
Добра́ння, -ня, с. Выборъ. А вона, мамо, добрала собі найкращого намиста в коробейника і найкращих серег та скиндячок. — Нікчемне то, дочко, добрання!
Змінний, -а, -е. Измѣнчивый, измѣняющійся. Желех. Змінне. Плата за промѣнъ денегъ. Від сотки треба жидові дати тільки а тільки змінного. Вх. Зн. 22.
Кондак, -ка, м. Кондакъ. Тропарі з кондаками. Ном.
Ми́тель, -лю, м. Теплая вода для мытья головы. Приготуй мені мителю, хочу голову змити. Конотоп. у. В ночви налила мителю, щоб змити голову, бо була субота. Левиц. І. 54. Также щелочная вода для бѣленія полотна. Вас. 169.
Прив'язка, -ки, ж. Снурокъ, веревочка или что либо подобное, употребляемое для привязыванія, напр. красная гарусная нитка, которой гуцулки связываютъ концы своихъ косъ. (Шух. І. 135), веревочка, которой постіл привязывается къ ногѣ. Прив'язку біля постола обірвав. Волч. у. Шила сукню та й укоротила, шила черевички та й помалила, а остаточки — на підп'яточки, а обрізочки на прив'язочки. Грин. III. 47.
Рубанок, -нку, м. Рубанокъ, стругъ. Уман. у.
Тетервак, -ка, м. Тетеревъ, Tetrao tetrix. Ум. тетервачо́к. Чуб. II. 317.
Харчування, -ня, с. 1) Столованіе, прокормленіе. К. Досв. 115. Славивсь він добрим харчуванням між усіма куренями. К. 2) = харч. Загубила торбу з хлібом.... загубила харчування. ЕЗ. V. 153.
Нас спонсорують: