Басоля, -лі, ж. Віолончель. Тепер мені не до соли, коли грають на басолі. Теперь мнѣ не до того. Чуб. ІІ. 678.

Борідонька, борідочка, -ки, ж. Ум. отъ борода.

Голь, -лі, ж. Голь, бѣднота. Голь нещадима. Ном. № 1513.

Гуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. 1) Грохотать, стучать. 2) Ворковать. Ой ну люлі, люлі! налетіли гулі, стали гуркотати, що дитині дати. Дѣтск. пѣсня. Ой голуб гуде, голубка гуркоче. Чуб. V. 280.

Заджижча́ти, -жчу́, -чи́ш, гл. Зажужжать. Cм. задзижчати.

Кодільничий, -чого, м. Тянущій канатъ при вытягиваніи невода. Желех.

Нано́сити, -но́шу, -сиш, сов. в. нане́сти́, -несу́, -се́ш, гл. Наносить, нанести, приносить, принести. Нанеси, Боже, кудлатого, щоб було за що скубти. Ном. Люде нанесли породіллі мняса, паски, хто яєць, хто молока. Г. Барв. 530. наносити. Cм. наношувати.

Поросплутуватися, -туємося, -єтеся, гл. Распутаться (во множествѣ).

Приплести, -ся. Cм. приплітати, -ся.

Стілець, -льця, м. 1) Стулъ. з стільця зіпхнути. Спихнуть со службы. Ном. № 959. на дво́х стільцях сиді́ти. Двоедушничать. Ном. № 964. 2) Деревянные брусья, на которыхъ вѣтряная мельница стоитъ и поворачивается. 3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, тоже, что и лавка 3. Двѣ раздвигающіяся на перепонці ножки, на каждой изъ нихъ вверху горизонтальная по́душка (шпуга), концы противоположныхъ подушо́к соединены шо́хтами, посрединѣ на подушках, параллельно шохтам лежитъ шкво́рень, проходящій сквозь двѣ кобилки, — трехугольныя дощечки, стоящія ребромъ и опирающіяся на шохти. Конст. у. Б. Г. 4) Родъ подставки изъ лежащаго на плоту бревна подъ рулевое весло, которое вращается на шипѣ, вдѣланномъ въ этотъ стілець. Cм. керма. Шух. І. 181. 5) Мѣсто, на которое спускаются гуцульскими древорубами съ горъ срубленныя деревья и съ котораго ихъ свозятъ; столець вымощенъ бревнами, чтобы летящія съ горъ деревья не вбивались въ землю. Шух. І. 178, 179. Ум. стільчик.