Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитинець

Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНЕЦЬ"
Бездонний, -а, -е. = безодній. Над Летою бездонною та каламутною. Шевч. Утопала в бездонну криницю. Чуб.
Гадюка, -ки, ж. 1) Гадюка, Vipera bonis. Вилазить гадюка та й сичить. Рудч. Ск. І. 146. Гадюк умію замовлять. Котл. Ен. ІІІ. 13. Нехай мої руці поїдять гадюці. Грин. III. 266. 2) Гадина, змѣя. Даю вам силу наступати на гадюки. Єв. Л. X. 19. 3) Употребляется какъ бранное слово. Ум. гадючка.
Гаяти, -гаю, -єш, гл. 1) Замедлять, задерживать. Ой матінко, та не гай мене! в велику дорогу виряжай мене! 2) гаяти час. Терять время, медлить. Не гаймо щасної години. Г. Барв. 192. Побрались ми у Любчики, не гаявши часу. МВ. ІІ. 134.
Компанист, -та, м. Товарищъ. Хоч старий, а не цурається давніх компанистів. Св. Л. 38.
Нако́кати, -каю, -єш, гл. Настричь (преимущ. овечьей шерсти). Мнж. 182.
Переймець, -мця, м. = перейма 1. Та що ж мені буде за переймець? Чуб. III. 304.
Повнонька, -ки, ж. Ум. отъ повни́ця.
Тертуха, -хи, ж. Напитокъ женщинъ: растираютъ землянику съ сахаромъ и смѣшиваютъ съ водкой, пьютъ ложками. Черниг. у.
Тростка, -ки, ж. Ум. отъ трость.
Усипати II, -паю, -єш, гл. Спать, засыпать. Мати сина колихала, дні і ночі не всипала. Грин. ІІІ. 381.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.