Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитинський

Дити́нський, -а, -е. = Дитинний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНСЬКИЙ"
Безмовий, -а, -е. Нѣмой. Син його, недоросток безмовий. К. ПС. 61.
Воробок, -бка, м. = горобець. Галиц.
Дергі́вка, -ки, ж. = Дергавка. Шух. І. 147.
Коловатиця, -ці, ж. 1) = коловатень. 2) Вертячка, веретенница (овечья болѣзнь). Желех.
Попідперізувати, -зую, -єш, гл. Подпоясать (многихъ). Гарненько ж попідперізуй дітей, бо вітер на дворі. Богод. у.
Свирка, -ки, ж. Раст. Pinus pilla L. ЗЮЗО. І. 131.
Скаля I, -ля, с. соб. 1) Клепки бочки, кадки. Желех. 2) Лучина, щепка. Вх. Зн. 63.
Укохати, -хаю, -єш, гл. Полюбить.
Хвостатися, -таюся, -єшся, гл. 1) Волочиться, тянуться сзади (объ одеждѣ). Н. Вол. у. 2) Хвостатися. Спѣшно дѣлать, спѣшить. А нуте хвостаться, шоб не остаться. Мнж. 165.
Хромка, -ки, ж. = хрімка. Вх. Лем. 479.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.