Блаватас, -су, м. = блават 1. В блаватасах да саєтах будемо ходити. Ой де ж твої, Нечаєнку, сукні блаватаси?
Бринькати, -каю, -єш, гл.
1) Наигрывать на струнномъ инструментѣ.
2) Плохо играть, бренчать.
3) Дергать за струну.
Грабови́тий, -а, -е. Корыстолюбивый, любостяжательный. Хвалить Настя свого попа: «Не грабовитий», каже.
Доходжа́ти, -джа́ю, -єш, гл. = дохожати.
Поклоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. поклони́ти, -ню́, -ниш, гл.
1) Наклонять, наклонить.
2) Кланяться, поклониться, посылать поклонъ. То не сива зозуля закувала, як сестра до брата з чужої сторони поклоняла.
Понадруковувати, -вую, -єш, гл. Напечатать (во множествѣ).
Пооббивати, -ваю, -єш, гл. То-же, что и оббити, но во множествѣ.
Умовний, -а, -е. 1) Условный.
2) Сговорчивый, котораго легко уговорить.
Хвіть! меж.
1) Подражаніе свисту, фюить! А де гроші? — Хвіть! — свиснув Іван. Що ж тут на світі робити? Хвіть-хвіть!
2) Хвать. Хвіть відра! — і собі побігла по воду.
3) Выражаетъ быстрое, рѣзкое движеніе, скачекъ, ударъ. Куди вбіжить на годину — хвіть-хвіть, — уже боржій і з хати. Хвіть, та в бік! насилу я вдержався на ньому, — оттакий то кінь. Хвіть другого по пиці.
Цурупалок, -лка, м. Отрубокъ, отломокъ палки, толстыхъ сухихъ стеблей, хворосту и т. п. Кидає під ноги цурупалок, переїжджа його і потім, розламавши, шпурляють назад. Ум. цурпалочок.