Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитинча

Дитинча́, -ча́ти, с. = Дитиня. Грин. II. 314.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНЧА"
Ачхи! меж. Чихъ! (Подражаніе чиханію). Хоч табаки понюхаю! —... Нюхнув та — ачхи! Рудч. Ск. І. 4.
Гир меж. Подражаніе ворчанію, лаю собаки. Гир, гир, та не вкусиш. Ном. № 3491.
Злословити, -влю, -виш, гл. Злословить. І хто твоє ім'я злословить. К. Псал. 155.  
Перехотіти 2, -хочу, -чеш, гл. Перехотѣть.
Перечвертувати, -ту́ю, -єш, гл. Раздѣлить, разрѣзать на четыре части.
Розмірач, -ча, м. Циркуль деревянный у бочаровъ. Черк. у.  
Сарсама, -ми, ж. Инструменты ремесленника. Шух. І. 84, 87, 174.
Туркенька, -ки, ж. Ум. отъ туркеня.
Шморгонути, -ну, -неш, гл. 1) Съ силой дернуть. Як захвате з землі колос в корх, як шморгоне, — думав увесь обшморгнуть. Драг. 14. 2) Съ силой ударить. 3) Съ силой побѣжать.
Штатульний, -а, -е. Видный, рослый, взрачный. Це не штатульна кобила. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.