Бричка, -ки, ж. Бричка. Ото бісової віри бричка, — ніяк не вилізу, така висока.
Воро́б'я, -б'я́ти, с. 1) = Гороб'я. 2) Маленькій ребенокъ (шутливо-ласкательное). Ум. Вороб'я́тко. А старая єго мати на кріселку сидить, маленькоє вороб'ятко на руках держить.
Грома́дка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Запи́рськати, -каю, -єш, гл. Запрыскать.
Засува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. засу́нути, -ну, -неш, гл. Насовывать, засунуть, задвигать, задвинуть. Ой вигострю товариша, засуну в халяву.
Зеле́ний, -а, -е. 1) Зеленый. Ой ти, козаче, зеленім барвінку! Ой піду я молоденька зеленою долиною. Одступись, зелена жабо. 2) Незрѣлый. 3) зелені свя́та. Недѣля пятидесятницы. Раз, на Зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба. зеле́на неді́ля. Воскресенье, которымъ начинается недѣля пятидесятницы. До зеленої неділі в байраках біліли сніги білі. Ум. зелене́нький, зелене́сенький. Гнеться явор зелененький.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. Піт так і капотить із лоба.
Орішина, -ни, ж. Орѣховое дерево. Ой ходила. Марусечка по леваді, та садила орішину у три ряди. Зеленая й орішина од сонечка ізов'яла.
Пенарство, -ва, с. Домашній скотъ, вообще домашнее имущество. Нема у мене, щоб хто доглянув і тамтого пенарства. Як перевозився, то привіз дванадцять возів пенарства.
Фірчати, -чу, -чиш, гл. О кузнечикѣ, сверчкѣ и пр.: трещать. Сквірки фірчат.
