Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитинонька

Дити́нонька, -ки, дити́ночка, -ки, ж. Ум. отъ дитина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНОНЬКА"
Височінь, -ні, ж. = височиня. Желех.
Дворе́ць, -рця́, м. = Двірець. Ой на горі дворець карбований, а в тім дворці хлопець мальований. Гол. І. 205.
Дзьобань, -ня, м. = Оскард (съ острыми концами). Мик. 481.
Жовнірува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Служить солдатомъ.
Затя́жни́й, -а, -е. Набранный, навербованный (о войскѣ). 2) Продолжительный, хроническій. Затяжна хвороба. 3) Затягивающійся. Затяжний хомут.
Натиски нар. Нажимая, натискивая, давя. Напився... Доброму коню натиски налягає. Лукаш. 43.
Періюватий, -а, -е. Съ примѣсью перію. Гарна солома періювата.
Планітний, -а, -е. Полезный, приносящій помощь. Лік планітний. Вх. Зн. 50.
Попалахкотіти, -кочу, -тиш, гл. Попылать сильно.
Робітний, -а, -е. 1) Трудолюбивый, работящій. Там є дівка дуже красна, та лем не робітна. Гол. IV. 504. 2) Рабочій, для работы. Не сорочка робітна.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.