Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитиня

Дитиня́, -ня́ти, с. Ребеночекъ. Дитиня вмерло. Камен. у. Ум. Дитиня́тко, дитиня́точко. Мкр. Г. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНЯ"
Куксоватіти, -тію, -єш, гл. Становиться все болѣе и болѣе куксою (о животныхъ, у которыхъ постепенно уродуются, выворачиваются назадъ копыта).
Накли́катися, -чуся, -чешся, гл. Назваться, напроситься.
Пиркатий, -а, -е. Съ рогами, поднятыми вверхъ.
Пожалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Пожаловаться. Панночка пожалкувалась на тебе старий. МВ. (О. 1862. III. 43).
Прилавок, -вка и -вку, м. Часть неподвижной скамьи (лави) въ украинской хатѣ, идущая вдоль придверной стѣны, до дверей, подъ, мисником. ЕЗ. V. 91. Евандр же в хату рачки ліз і там під прилавком зігнувся. Котл. Ен. V. 16.
Розголос, -су, м. Молва, слухъ.
Сплющатися, -щаюся, -єшся и сплющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. сплю́щитися, -щуся, -щишся, гл. Закрываться, закрыться, сомкнуться (о глазахъ).
Татків, -кова, -ве Принадлежащій батюшкѣ, батюшкинъ. Перевезу добро на таткове гумно. Грин. III. 19.
Узбіч I, -бочі, ж. Скатъ, покатость. Спускаються вниз так узбічну, бо рівно не можна з'їхати. Св. Л. 214.
Укладник, -ка, м. Раст. Lathyrus sylvestris L. ЗЮЗО.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.