Бідуля, -лі, об.? Уже мене обрехали білецькі бідулі.
Гу́бочка, -ки, ж. Ум. отъ губа.
Зару́бувати, -бую, -єш, сов. в. заруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Зарубливать, зарубить, убить рубящимъ орудіемъ. Коня візьмуть і попружечку, тебе зарубають, мою душечку. 2) Дѣлать, сдѣлать зарубку, насѣчку. 3) — язик. О лошади: ранить языкъ травою. 4) — себе. Ограждаться, оградиться, защититься. Ой піду я в полонину та в зелену пущу, там я себе зарубаю, нікого не пущу.
Лиси́чий, -а, -е. Лисій. Нагибали нору лисичу.
Начитати, -та́ю, -єш, гл.
1) Вычитать. Не так сонце сходить, як письменні начитали.
2) Много прочесть.
Паняга, -ги, м. = панюга.
Підгорлина, -ни, ж. = підгорля 1.
Поприкочувати, -чую, -єш, гл. Прикатить (во множествѣ). Діжки поприкочуємо сюди та тут і позамочуємо.
Привиченька, -ки, ж. Ум. отъ привичка.
Справді нар. Дѣйствительно, въ самомъ дѣлѣ. Пішов я на другий день, аж справді повнісінький, улень самих пятаків.
