Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дитиня

Дитиня́, -ня́ти, с. Ребеночекъ. Дитиня вмерло. Камен. у. Ум. Дитиня́тко, дитиня́точко. Мкр. Г. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 385.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИТИНЯ"
Бицінька, -ки, ж. Ум. отъ биця.
Вибурхати, -хаю, -єш, гл. Выплеснуть, съ шумомъ выбросить.
Жоно́цький, жоно́чий, -а, -е. = жіночий.
Містяни́н, -на, м. Горожанинъ. Левч. 28.
Однодворський, -а, -е. Однодворческій.
Поквільно нар. 1) = покволом. 2) Свободно, льготно. Не знаю, як у вас, каже, а в нас дак і геть то стало поквільно панським. О. 1862. VI. 58.
Світогляд, -ду, м. Міровоззрѣніе. К. ХП. 123. Левиц. Пов. 89, 261. Я хочу виробити власний филозофський світогляд. Левиц. Пов. 90.
Угинати, -на́ю, -єш, сов. в. угнути и ввігну́ти, -гну́, -неш, гл. Вгибать, вогнуть.
Фляцкати, -каю, -єш, гл. Шлепать, бить ладонью. Вх. Зн. 75.
Цибулька, -ки, ж. 1) Ум. отъ цибуля. 2) Порода картофеля. МУЕ. І. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИТИНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.