Безпросвітній, -я, -є. Непроглядный, безпросвѣтный. Усе небо блакитнеє покрива темнота, безпросвітня, нерозумна давняя дрімота. безпросвітна доля — безотрадная жизнь.
Бруд, -ду, м.
1) Грязь, нечистота. Як би знала, мій миленький, що я твоя буду, випрала би-м сороченьку з чорного бруду.
2) Околоплодная жидкость у роженицы, вытекающая передъ появленіемъ младенца. Попереду бруд одійде, тоді дитина родиться. У послѣродовое очищеніе.
3) Гной изъ нарыва, раны. Оце палець як обривало, так скільки з його бруду попойшло.
4) Поросль волосъ у брѣющагося человѣка. Який у тебе бруд великий поріс.
Дрі́бен прил. = дрібний. А не піде дрібен дощик без чорної хмари.
Кирпич, -чу, м. Плиты навозу для топки въ печахъ.
Повередити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Посоромно нар. Совѣстно, стыдно.
Прядінниця, -ці, ж. = пряха.
Сплюнути Cм. спльовувати.
Углядіти, -джу, -диш, гл. = угледіти. Угляділи вони знов. Тільки вгляділа Якова, зараз до його і підскочила.
Шкодити, -джу, -диш, гл.
1) Вредить, приносить вредъ, убытокъ. Не один козак сам собі шкоду шкодив, що від молодої жінки у військо ходив. Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.
2) Проказничать.
