Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натрудити

Натрудити, -джу, -диш, гл. 1) Утомить работой. Вона не натрудила своїх білих ручок. Мир. ХРВ. 71. 2) намуляти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 528.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТРУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАТРУДИТИ"
Бабруна, -ни, бабрунька, -ки, ж. = бабриська. ЕЗ. V. 18, 171. Вх. Пч. II. 26. Ум. бабруночка. ЕЗ. V. 171.
Голубісінький, -а, -е. Совершенно голубой. Аф. 363.
Киянин, -на, м. Кіевлянинъ. Ой кияне, кияне, панове громада! ЗОЮР. І. 4.
Мушке́тний, -а, -е. Мушкетный.
На́вхильки нар. = нахильці.
Поперемащувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и перемастити, но во множествѣ.
Проворяка, -ки, об. Проворный, ловкій, проворная, ловкая. Я, мамочко, проворяка, йду, а дядьків парубок роззявляка где та прямо мені голоблею в рот. Грин. II. 310.
Чаклій, -лія, м. = чаклун. Волч. у.
Чопок, -пка, м. Ум. отъ чіп. Ком. II. № 383.
Чубогрійка, -ки, ж. = лобогрійка. Херс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАТРУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.