Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дирлига

Дирли́га, -ги, ж. = Ґирлиґа.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 384.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИРЛИГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДИРЛИГА"
Баталев, -ва
Ле́зо, -за, с. Лезвіе. Уман. у. Оце, обух, а це лезо (у сокири). Харьк. Ум. лізко.
Мере́жуватий, -а, -е. У кожевниковъ, о кожѣ: покрытый мелкими пятнами, — «наче горохом побита». Вас. 157.
Ми́слонька, -ки, ж. = мисленька.
Перезв'янка, -ки, ж. Участница перезви. Маркев. 147. Грин. III. 452. Перезв'янки-коханки, будьте ж ви веселенькі. Макс.
Пер'ян, -на, м. = перістий віл. Cм. перістий 1. КС. 1898. VII. 42.
Плачний, -а, -е. Плачевный, скорбный, жалостный. Матка під кряжем стояла, плачним гласом вимовляла. Грин. III. 151.
Позадріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = позабовтуватися. Бачите, як позадріпувалися? Усісіньку дорогу дощ мочив. Богодух. у.
Шкандиба, -би, м. Хромой.
Шти род. пад. отъ честь. Не зна ні шти, ні пори. Ном. № 2834.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДИРЛИГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.