Затуля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Закрываться, закрыться; заслоняться, заслониться. Не плач, мила, миленька, не журись, хоть обома долонями затулись. Дівчина, затулившись руками, ридає. Хоч і п'є і б'є, та менше. Я візьму, та дитиною й затулюся.
Знебожитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднымъ. У иншого (землі) й так день на тридцять; ні, сього мало: йде, щоб ще виплакати. Прийде до пана, знебожиться: «Дайте, пане, землі, бо в мене зовсім мало».
Кінчик, -ка и кінчичок, -чка, м. Ум. отъ кіне́ць.
Лю́тощі, -щів, мн. = лютість. Її тиха мова гасила його лютощі.
Макові́й 2, -вія, м. 1) Названіе дня, въ который чтится память муч. Маккавеевъ — 1 августа. Сумно-сумно. Оттак було по всій Україні против ночі Маковія. 2) = макопійка.
Нітник, -ка, м. Раст. Helianthemum vulgare.
Подвоїти, -двою, -їш, гл. Удвоить.
Стариґай, ґая, м. = стариган.
Цуцу! меж. Призывъ для собакъ. Цуцу, босий, не толоч проса. Иногда, какъ бранное, и для людей. Цуцу, скажені! схаменіться.
Шиньок Cм. шинк.
