Дити́нець, -нця, м. 1) Родимчикъ, дѣтская болѣзнь. 2) Деревянный полъ; ящикъ на днѣ колодца.
Жерства́, -ви, ж. 1) = жорства. 2) Родъ змѣи?
Заневі́льний, -а, -е. Лишенный воли, свободы, подневольный. Плаче та ридає, що долі немає, заневільний світ.
Криженька, -ки, ж. Ум. отъ кри́га.
Обчарувати, -ру́ю, -єш, гл. Очаровать. Ой у полі криниченька обчарованая.
Погинути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Загубив Данило жінку, да й сам погинув. Як би Бог слухав пастуха, то давно б погинуло стадо. Як із Низу тихий вітер повіне, вся ваша жидівська сторожа погине.
Пообпірати, -раю, -єш, гл. То-же, что и обіпрати, но многихъ.
Роскудовчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскудо́вчитися, -чуся, -чишся, гл. = роскудлуватися, роскудлатися.
Схованець, -нця, м. Спрятавшійся, укрывшійся. Як шукали Христа згубити, то він утік та й сховався і найперше в ясла між воли. Жиди так його шукають, так шукають! А волики їдять собі пашу та все мордою пригортають схованця.
Табак, -ку, м. Табакъ. Ум. табачо́к. Хто нюхає табачок, то гетьманів мужичок.
