Богун, -на, м. 1) Горизонтальная жердь, перекладина, на которой развѣшиваютъ сушить рыбу. 2) Желудокъ, первый желудокъ жвачныхъ животныхъ, rumen.
Виїдати, -даю, -єш, сов. в. виїсти, -їм, -їси, гл.
1) Выѣдать, выѣсть. Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
2) Съѣдать, съѣсть все, всѣхъ. Їх би такого росплодилось, що й світу б не було, як би їх грім не бив та вовки не виїдали. Хліб... сарана виїла. Когда говорится о ѣдѣ людей, то виїсти употребляется только въ приложеніи къ жидкой пищѣ: Виїв миску борщу, поїв усі пироги, та й буде з мене.
Двійля́чий, -а, -е = Двійловий.
Зака́тний, -а, -е. Звѣрскій, свирѣпый.
Кітвиця, -ці, ж.
1) Ум. отъ кітва.
2) Доски, по которымъ скатываютъ возъ, чтобы поставить его на дуб при перевозкѣ на другую сторону рѣки. Чигир. у. Cм. китвиця.
Панібратство, -ва, с.
1) Товарищество. Шинкове панібратство завжди знайдеться.
2) Фамильярность.
Поодр.. Cм. повідр..
Сіть, -ті, ж. Сѣть. Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. Ум. сі́тка, сі́точка.
Торчина, -ни, ж. Одна палка изъ торчі.
Черчати, -чу, -чиш, гл.
1) = бряжчати. Ванц ( = ланц) черчит. Черчит пінязми.
2) Журчать. Вода черчит.
