Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заіржавіти

Заіржа́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться ржавчиной, заржавѣть. Була колись правда, та заіржавіла. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАІРЖАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАІРЖАВІТИ"
Боска, -ки, ж. Проститутка. Полт.
Вискалятися, -ляюся, -єшся, сов. в. вискалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнцѣ: проглядывать, проглянуть сквозь тучи. То дощ, то вискалиться. Ном. № 568.
Гармій, -мія, м. Обманщикъ (о евреяхъ). ЕЗ. V. 151.
Жичат́и, -ча́ю, -єш, гл. = позичати. Угор.
Жми́крутський, -а, -е. Кулаческій.
Злющий Cм. злючий.
Мотроши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Порошить. Проти Варвари почало мотрошити сніжком. Мир. Пов. І. 112. На дворі сніжок мотрошить. Конотоп. у.
Потякувати, -кую, -єш, гл. = натякати. Алекс. у.
Фанатицтво, -ва, с. Фанатизмъ. К. (Желех.).
Шкапіка, -ки, ж.= шкапійка = шкапина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАІРЖАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.