Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заіржавіти

Заіржа́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться ржавчиной, заржавѣть. Була колись правда, та заіржавіла. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАІРЖАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАІРЖАВІТИ"
Безсуддя, -дя, с. Отсутствіе законности, беззаконіе. К.
Відскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Отдѣдаться. Лихо, сказано, як до кого причепиться, — не одскіпаєшся. Мир. ХРВ. 218.
Воркота, -ти, ж. Мурлыканіе. Ой на кота воркота, на дитину дрімота. Макс. (1849), 102.
Діравка, -ки, ж. = Друшляк 1. Вх. Уг. 236.
До́ньчин, -на, -не. Принадлежащій дочери.
Заходень, -дня, м. Пришлецъ. Під пальмами ховався мовчазливий, Скитавсь по кам'яній пустині одинокий, мов заходень, стратенець нещасливий, Серед чужих людей безлюдник боязливий. К. МХ. 17.
Іще нар. = ще. Може Господь милосердний не все лихо роздасть, іще останеться. Ном. № 2011.
Напряме́ць нар. = навпростець. Напрямець тільки ворони літають. Ном. № 11405.
Підсушити Cм. підсушувати.
Похурделити, -лю, -лиш, гл. Покрутить (о вѣтрѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАІРЖАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.