Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заіржавіти

Заіржа́віти, -вію, -єш, гл. Покрыться ржавчиной, заржавѣть. Була колись правда, та заіржавіла. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАІРЖАВІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАІРЖАВІТИ"
Болько нар. Больно. Болить болько моя головонька. Чуб. V. 442.
Змаленьку, зма́лечку, нар. Ум. отъ змалку.
Переламувати, -мую, -єш, сов. в. переломити, -млю, -миш, гл. Переламывать, переломить.
Підрешіток, -тка, м. = підрешітка 1. Вас. 152.
Понамантачувати, -чую, -єш, гл. Наточить косы мантачкою.
Привільний, -а, -е. Привольный.
Просушувати, -шую, -єш, сов. в. просуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Просушивать, просушить.
Харний, -а, -е. Чистый, опрятный. Желех.
Хвиський, -а, -е. Хлесткій.
Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАІРЖАВІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.