Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зайво

За́йво нар. Излишне, напрасно, тщетно. Ні, нічого я не чув на його недоброго, — нічого зайво й кохати. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЙВО"
Барабанський, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ барабану. Употребл., кажется, только какъ брань въ выраженіи: шкура барабанська — потаскуха, публичная женщина и вообще скверная женщина.
Віттіль, віттіля, нар. = відти.
Забла́говістити, -щу, -стиш, гл. Заблаговѣстить.
Захлющытыся, -шуся, -щишся, гл. = захлюстатыся.
Навпосля́нар. = навпісля́Коб мені той розум наперед, що тепер навпослі. НВолынск. у. Оце вже навпосля... то ще й його вчу. Г. Барв. 5.
Обрепкатися, -каюся, -єшся, гл. Обожраться.
Пеньковщина, -ни, ж. Лѣсъ, опредѣленный на срубъ. Радом. у.
Півмісяць, -ця, м. 1) Половина луны. Желех. 2) Полумѣсяцъ.
Пронишпорити, -рю, -риш, гл. = пронюхать. КС. 1883. II. 403.
Ся́яння, -ня, с. = Сяння. Ком. Р. І. 50.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЙВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.