Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повмовляти

Повмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговорить (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВМОВЛЯТИ"
Брандзя, -зі, ж. = бур'ян. Вх. Лем. 394.
Віддимати, -маю, -єш, сов. в. віддути, відодму, -меш, гл. 1) Отдувать, отдуть. 2) віддимати губи. Выпячивать губы. Переносно: сердиться. Оддув губи, як капиці. Ном. № 3368.
Де́споцтво, -ва, с. Деспотизмъ. К. Кр. 17, 31. К. XII. 10. Біда, як дика сила деспоцтва та викличе з пекла дику силу рабства. К. XII. 39.
Манта́чка, -ки, ж. Родъ узкой лопаточки, намазанной смолою съ пескомъ и служащей для остренія косы. Мнж. 185.
Обнімати, -ся, гл. = обіймати, -ся.
Позасмічувати, -чую, -єш, гл. Засорить (во множествѣ).
Привітатися, -та́юся, -єшся, гл. Поздороваться. Зліз з коника, привітався: «День добрий, серденько!» Чуб. V. 384. Іди, доню, найди її, найди, привітайся. Шевч. 72.
Припощувати, -щую, -єш, сов. в. припости́ти, -пощу, -стиш, гл. Налагать, наложить постъ, изнурять, изнурить постомъ. Ой як би я знав, ой як би я відав своїй жизні край, то я б свою душу грішну постами припостив. Грин. III. 148.
Прислати, -ся. Cм. присилати, -ся.
Стовпчик, -ка, м. 1) Ум. отъ стовп. 2) Часть мережки 1 (Cм.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.