Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повмовляти

Повмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Уговорить (многихъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 224.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВМОВЛЯТИ"
Вере нар. Въ самомъ дѣлѣ? неужели? Вх. Зн. 6.
Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Ковбанюга, -ги, ж. Ув. отъ ковбаня.
Лабуззя, -зя, с. соб. = лабуз і.
Нашильник, -ка, м. Нашильникъ (въ дышловой упряжи).
Небавком, небавом, небавці, нар. Вскорѣ, скоро. Желех. Вже сонце небавом кончає путь. Федьк.
Подолуплювати, -люю, -єш, гл. Долупить (во множествѣ).
Понакручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и накрутити, но во множествѣ. Понакручує гульки (на тілі). Мил. М. 89.
Постникати, -каю, -єш, гл. = пісникувати. Ой постникала я сім понеділків, а восьмую неділоньку. Чуб. V. 1202.
Станути, -ну, -неш, гл. 1) = стати. 2) Истаять. Станула як віск. МВ. ІІ. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.