Варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить.
Відповіщати, -щаю, -єш, сов. в. відповістити, -щу, -стиш, гл. Разсказывать, разсказать. Чую, що стара за мене одповіщає. Люде всі як раз нам і відповістили. Як почала вона говорити, то і за себе все сказала, і за нас одповістила.
Гурака́, нар. Поднявъ руки вверхъ (ловить, напр. мячъ, брошенный вертикально вверхъ). Гурака хватав гилку.
Дивоси́л, -лу, м. = Дев'ясил.
Довгогри́вець, -вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала.
Мокля́к, -ка, м. 1) Все мокрое. Солоний мокляк у штанях закляк. Загадка: огірок. 2) Болотистое мѣсто. 3) Трухлый предметъ. 4) Пустой орѣхъ. Сього року нема горіхів, а як є де який, то все мокляки. Лісковий оріх, що нема в нім зерна; коли на Івана дожджь іде, то вимокне.
Обмолочувати, -чую, -єш, сов. обмолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Обмолачивать, обмолотить, смолотить. Треба увесь овес обмолотити. Як би навіть обмолотив того озереда, ще б корців зо два жита взяв.
Пабородки, -ків, м. мн. 1) У стариковъ: складки отвисшей кожи подъ подбородкомъ. 2) Монисты у индюка на шеѣ.
Проскурняк, -ка, м. Раст. Althaea officinalis L.
Стишатися, -шаюся, -єшся, сов. в. стишитися, -шуся, -шишся, гл. Утихать, утихнуть, успокоиться. На селі вже гомін стишався. А щоб ти не стишавсь. Вона лягла стишилась-стишилась, — тіки дух зводиться. Ледві вже його розговорила: і цілувала вже, і обнімала, — насилу стишився. Навіки стишилась.
