Владика, -ки, м.
1) Владыка. Своя рука — владика. І не верстовії, а вольнії, широкії скрізь шляхи святії простелються і не знайдуть шляхів тих владики. А раби тими шляхами позіходяться докупи.
2) Архіерей, владыка. Борода як у владики, а сумління як у шибеника.
Жа́бище, -ща, с. ув. отъ жа́ба. Сидить жабище на пні, як копиця. Мов жабище з багна, на світ вона дивилась.
Люб'я́чий, -а, -е. Любящій. Такий він був люб'ячий до мене.
Оцвітати, -таю, -єш, сов. в. оцвісти́, -ту́, -те́ш, гл. Отцвѣтать, отцвѣсть. А чи зацвів мак? — Цвіте. — А чи оцвів мак?
Перезімча, -чати, с. Перезимовавшій теленокъ.
Попересукувати, -кую, -єш, гл. Пересучить (во множествѣ).
Розноситися 2, -шуся, -сишся, гл. Слишкомъ часто возиться съ чѣмъ, говорить о чемъ. Розносивсь (з чим) як в писаною торбою.
Студняний, -а, -е. Колодезьный. Студняна вода.
Сухарина, -ни, ж. = сухарь. Ой вечеряй, моя мати, сухі сухарипи.
Хворостяний, -а, -е. Сдѣланный изъ хвороста.
