Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибуркувати

Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУРКУВАТИ"
Безпам'Яття, -тя, с. Безпамятство, забывчивость. На його, як коли, безпам'яття находить. Черниг.
Гарбати, -баю, -єш, гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай. Шевч. 284.
Запасчи́на, -ни, ж. = запаска, плоховатая запаска. У мами ходила в старій запасчині. Чуб. Так собі, в запасчині, в сорочечці і в очіпку: звісно, — дома. Г. Барв. 15.
За́чесно нар. Въ чести? І мені б зачесно було, як би у дітей було. Ном. № 9227, 12041.
Зідра́ти, здеру, -ре́ш, гл. = здерти.
Кобилячий, -а, -е. Кобылій. Вештаюсь, як кобиляча голова. Кобиляча голова дурніша за курячу. Ном. № 10234.
Кромкати, -каю, -єш, гл. = крамкати. Орони кромкавут. Вх. Лем. 428.
Пообвірчувати, -чую, -єш, гл. Обворотить, обвить (во множествѣ).
Простиня, -ні, об. Простой, негордый человѣкъ. Як із діда багач, або із пана пан, так і простиня, а як із мужика пан, так і гординя. Ном. № 1267.
Устріча, -чі, ж. = зустріч. Тут всі вискочили на встрічу йому. Рудч. Ск. І. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБУРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.