Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибуркувати

Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУРКУВАТИ"
Візника, -ки, м. Кучеръ, возница. МВ. (О. 1862. ІІІ. 51). Послав свого візнику попитати дороги. Чуб.
Дзві́нник, -ка, м. Колокольный мастеръ. Н. Вол. у.
Жалісли́вець, -вця, м. = жалібник. Найдуть люде, найдуть жалісливці і поховають як слід. Мир. Пов. II. 115.
Жвакуня, -ня́ти, с. Маленькій чавкунъ. Ум. жвакуня́тко, жвакуня́точко.
Забовваніти, -ні́ю, -єш, гл. Завиднѣться вдали. Де-де забованіли і люде. Мир. ХРВ. 141.
Завині́ння, -ня, с. Свитокъ, свертокъ. Зносили свої скриньки, свої завиніння, свої торбинки. Левиц. І. 505.
Нутряк, -ка, м. 1) Нутреное сало. Хотин. у. 2) Животное, у котораго шулята находятся внутри, а не въ мошонкѣ. Як болять зуби, то найди невиложеного жеребця — нутряка здохлого, одірви підкову, з ухналів скуй перстень та й носи. Мнж. 157.
Пошмандиґати, -ґаю, -єш, гл. = почухрати 3. Пошмандиґав до села. Г. Барв. 411.
Розшулічити, -чу, -чиш, гл. Разобрать, понять. Черк. у. Насилу я розшулічив, де їй край. Верхноднѣпр. у. Вештався Петро, поки не розшулічив головою, що нема чого й вештатись.
Чужосільський, -а, -е. Принадлежащій другому селу, изъ другого села. Чужосільські левади. МВ. ІІ. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБУРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.