Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибуркувати

Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУРКУВАТИ"
Ваґаш, -ша, м. Дорога, которою ходятъ въ полонинахъ овцы на пастбище. Шух. I. 210.
Верхостьоб, -бу, м. Особый способъ вышиванія.
Долігливість, -вости, ж. = долегливість.
Зажартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Подшутить.
Лоп! меж. 1) Хлопъ! Утка дика лоп-ло-лоп крилами. О. 1861. V. 69. 2) Хватъ! Але чоловік лоп його за чуприну! Ном. стр. 282. № 566.
Мохови́к, -ка́, м. Раст. Boletus subtomentosus. ЗОЮР. І. 114.
Переголювати, -люю, -єш, сов. в. переголи́ти, -лю́, -лиш, гл. Перебривать перебрить. В кайдани добрі закували, переголили про запас. Шевч. 2) Наново брить, побрить.
Помирувити, -рую, -єш, гл. Помазать елеемъ.
Сапета, -ти, ж. = сапет. Ум. сапетка.
Сягнути Cм. сягати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБУРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.