Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вибуркувати

Вибуркувати, -кую, -єш, гл. Вымостить камнемъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 147.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУРКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИБУРКУВАТИ"
Гатка, -ки, ж. Гать, небольшая плотина. Од гатки до гатки ходить по Росі великий порон. Левиц. І. 94. Ой піду ж бо я ту гатку гатити, щоб добре було до дівчини ходити. Ум. гатонька, гаточка. Я до гаточки, — гаточка загачена, я до дівчини, — дівчина заручена. Грин. III. 222.
Злочинець, -нця, м. Злодѣй, преступникъ. Мир. ХРВ. 55. Мкр. Г. 5. Злочинцеві всі дні сповняє туга. К. Іов. 33.
Кльокати, кльо́чу, -чиш, гл. = квоктати. Cм. кльока. Шух. І. 238.  
Нага́йний, -а, -е. = нагальний. Бо вже мому миленькому нагайка робота. Чуб. V. 268.
Підлеститися Cм. підлещуватися.
Роздвоювати, -двоюю, -єш, сов. в. роздвоїти, -двою, -їш, гл. Раздваивать, раздвоить.
Склизнути, -зну, -неш, гл. Исчезнуть, ускользнуть. Cм. слизнути.
Скупитися 2, -плюся, -пишся, гл. Избавиться, откупиться. Скупитись гріха. Ном. № 121.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа. Чуб. І. 301.
Щипапіча, щипипіча, -чі, ж. = щипак 2. Вх. Лем. 4 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИБУРКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.