Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виваляти 1

Виваляти 1, -ляю, -єш, гл. 1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево. ЗОЮР. II. 204. 2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 148.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЛЯТИ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИВАЛЯТИ 1"
Виссати Cм. висисати.
Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать. Котл.
Гругу́рати, -раю, -єш, гл. = Мурчати. Волынск. г.
Заща́вити, -влю, -виш, гл. Ударить. Защавив його по пиці, що ну-ну! Екат. г.
Котючка, -ки, ж. Игра въ катаніе яицъ на первый и второй день Пасхи, описан. у Чуб. IV. 43. КС. 1891. V. 207.  
Ма́слити, -лю, -лиш, гл. Маслить.
Мото́рно нар. Проворно, бойко, живо. Ум. моторненько.
Осідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать. Сам я коня осідлаю, поїду край Дунаю. Чуб.
Понадавлювати, -люю, -єш, гл. Надавить (во множествѣ).  
Поодц.. Cм. повідц..
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИВАЛЯТИ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.