Відки нар. = відкіль. Відки йдете? — З під Дунаю.
Гамувати, -му́ю, -єш, гл. Удерживать, останавливать, укрощать, усмирять, успокаивать. Кров гамую, — з носа йде. Гамуй йому козаків, коли полковницький пірнач у судді.
Жовтячо́к, -чка́, м. Ум. отъ жовтяк.
Заша́рпати, -паю, -єш, гл. Приняться рвать, терзать.
Иржавіти, -вію, -єш, гл. = ржавіти.
Кивати, -ва́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] кивнути, -вну́, -неш, гл. 1) Кивать. Хоч поміра, а таки пальцем кива. Кива головою, наче кобила в спасівку. Не кивай на мене чорними бровами. 2) Махать. Кивнув на чуру і чура сів коло його. кивати дзвонами. Звонить. За шинкаром молоденьким дзвонами кивають, а шинкарку Явдосеньку кіньми ростягають. кивати п'ятами. Шляться, шататься. П'ятами киває, бо діла не має.
Передощитися, -щи́ться, гл. безл. Миновать дождливой погодѣ. Бог дасть, передощиться й буде ясно.
Повилинати, -наємо, -єте, гл. Вылетѣть (о многихъ).
Ростурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Растревожить.
Сонюга, -ги, об. Соня, любящій, любящая спать. Ум. сонюжка.
