Варнак, -ка, м. Бѣглый каторжникъ (въ Сибири). Не на Вкраїні, а далеко аж за Уралом, за Елеком старий недобиток-варнак мені росказував оттак.
Дерча́к, -ка́, м. Насѣкомое изъ породы кузнечиковъ.
Добро́тність, -ности, ж. Хорошее качество, прочность, плотность, надежность.
Знос, -су, м. Въ выраженіи: до зносу — до износу. Сорочечку до зносу носить.
Кобзарьський, -а, -е. Принадлежащій кобзарю.
Осяйний, -а́, -е́ Сіяющій, блестящій. Стала одежа його осяйна. Куди сей дука осяйний прямує. Мрії далекі, осяйні мені веселкою замріють.
Подінути, -ся, -ну, -ся, -неш, -ся, гл. = подіти, -ся.
Потломити, -млю́, -миш, гл. = потлумити. То сіно таке, що не дуже потломлять.
Проспати, сплю, спиш, гл.
1) Проспать. Чигирине, Чигирине, мій друже єдиний! проспав єси степи, ліси і всю Україну.
2) Переспать. Ничипір проспав свій хміль.
Цнотливий, -а, -е. 1) Добродѣтельный. Був прискорбен, як той колишній цнотливий багач. 2) Цѣломудренный. Гей, музо, панночко цнотлива, ходи до мене. І воза не возила, та двір украсила (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою).
