Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл.
1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Вилітали запорожці на лан жито жати.
2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку.
Глодання, -ня, с. Глоданіе.
Грабі́ж, -жу́, м. 1) Грабежъ, ограбленіе. 2) Сборъ податей.
Загну́здувати, -дую, -єш, сов. в. загнузда́ти, -да́ю, -єш, гл. Зауздывать, зауздать. Пінську голову на дорозі найди, тай ту загнуздуй. Вона сіла на його, загнуздала його.
Зво́зити, -жу, -виш, сов. в. звезти́, -зу́, -зе́ш и звози́ти, -жу́, -виш, гл. Сваживать, свезти въ одно мѣсто. Кілько в небі зірочок, тілько на полі кіпочок. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Волів обробила, пшеницю звозила.
Карний, -а, -е. Наказуемый, уголовный.
Пообгороджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Обгородиться (о многихъ).
Попоноситися, -ношуся, -сишся, гл. — з чим. Поносить что долго.
Роззолочувати, -чую, -єш, сов. в. роззолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Позлащать, позолотить, разукрасить золотомъ.
Тупак, -ка, м.
1) Тупое орудіе.
2) Тупой человѣкъ.
