Біль II, -лю, м. Бѣлая краска, бѣлило. Ой у полі коршма дильом дильована, дильом дольована, більом більована.
Заги́бель, -лі, ж. Погибель. На загибель буде тому, хто бере багачку з дому. Ум. заги́белька. Бо вже мені за дівчинов загибелька буде.
І II, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. І, матінко моя! Я бачив в городі такеє, що тілько в казці росказать. І! що тепер із ним зробилось! Де в біса й сила тая ділась. А жіночку свою любив і Господи єдиний! 2) І вже! Выражаетъ печаль, отсутствіе надежды: Эхъ! увы! Йди, доню, гуляти!... — І вже, моя мати, мені не гуляти. . І вже, не справить горбатого могила.
Мудре́ць, -ця́, м. Мудрець. Ідумейські Таманці... славні були своїми мудрецями. Мудрець там физику провадив.
Нажи́ти, -ся. Cм. наживати, -ся.
Павонька, -ки, ж. Ум. отъ пава.
Раковиння, -ня, с. Раковая скорлупа.
Убог, -га, -ге = убогий. І наш Бог не вбог.
Уривок, -вка, м. Обрывокъ, отрывокъ. Ум. уривочок.
Черкоти, -ко́т, ж. мн. Родъ шпоръ съ побрякушками по сторонамъ сапога, — ими выбиваютъ тактъ въ танцахъ.
