Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повія

Повія, -вії, ж. = повійниця. Мир. ХРВ. 313. Мабуть назнав десь повію всесвітню та й віється. Мир. ХРВ. 324.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІЯ"
Блякнути, -ну, -неш, гл. = блекнути. Паростки манньолій блякнули і жовкли. Щог. Сл. 6.
Вигонити, -ню, -ниш, гл. = виганяти. Спитавсь його: чи не схоче він грошей багато взять, аби тільки він їх не вигонив. Рудч. Ск. І. 62. Скот вигонила із города. Рудч. Ск. І. 194.
Затріща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Затрещать. І затріщить намет небесний громом. K. Іов. 81. Нап'явсь, за гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Котл. Ен. III. 21.
Зочити, -чу, -чиш, гл. Увидѣть. На що ж і очі в лобі, коли не зочити кого треба. МВ. (О. 1862. III. 56, 35).
Капустійник, -ка, м. Горшокъ для варки капусти 3. Верни, любко, капустійник, що'сь украла з ночі. Гол. II. 299.
Ма́тиця, -ці, ж. 1) Матка, Uterus. 2) Дикая свинья. Вх. Пч. II. 7. 3) Пчела-матка. Вх. Уг. 251. 4) Claviceps purpurea (Sclerotium). Вх. Лем. 434. 5) Втулка въ мельничномъ колесѣ.
Наму́ляти, -ляю, -єш, гл. = намулити.  
Поранка, -ки, ж. = поранина.
Прибірниця, -ці, ж. Та, которая прибираетъ. Сестриця-прибірниця мої кісточки прибірала. Рудч. Ск. II. 36.
Трембухач, -ча, м. Брюхачъ, толстопузый. Вх. Лем. 474.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.