Виліплювати, -люю, -єш, сов. в. виліпити, -плю, -пиш, гл. Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. З молодого, як з воску: що хоч, те й виліпиш.
Відпадати, -даю, -єш, сов. в. відпасти, -паду, -деш, гл. Отпадать, отпасть. Шпаруна відпала, — треба замазати. Кислиці поїла й оскома напала й охота одпала. відпасти права, ласки. Лишиться, потерять, утратить право, расположеніе. щоки відпали. Лицо обрюзгло.
Діжда́ти, -ся. Cм. Дожидати, -ся.
Зарази́ти, -жу́, -зиш, гл. Заразить. Паршива вівця все стадо заразить.
Му́сіти, -шу, -сиш, гл. = мусити. Порфирій мусів навідатись до о. благочинного. Мусіла свій гріх у церкві спокутувати.
Піжити, -жу, -жиш, гл.
1) О дождѣ: сильно лить.
2) Бить, колотить (человѣка). Як же хлопці зачнуть піжить, то аж пір'я летить.
Покора, -ри, ж. Покорность, смиреніе. Цнота і покора не має місця у панського двора. Що питали, на все одмовляв з покорою.
Пуздратий, -а, -е. Брюхатый, толстый? Мовчить пуздрата собака! (про старшину).
Рівнина, -ни, ж. Равнина, ровное мѣсто.
Смажниця, -ці, ж. = смажениця.
