Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повішно

Повішно нар. Навсегда, навѣки. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІШНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІШНО"
Глина, -ни, ж. Глина. А щоб його побила руда глина, та, що з кручі пада. Ном. № 3773. Ум. глинка.
Заплі́снявіти, -вію, -єш, гл. Заплесневѣть, покрыться плѣсенью. Котл. Ен.
Зарум'Я́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зарумяниться. Хата, 189.
Звоюва́ти, звою́ю, -єш, гл. Завоевать, одолѣть. Хтіли Почаєв звоювати. Мл. л. сб. 188. Да іще він думає, гадає, щоб козака Голоту звоювати. Мет. 446.
Крянути, -ну, -неш, гл. Ударить. Вх. Зн. 30.  
Моло́шник, -ка, м. 1) Молочникъ. 2) Раст. Leontodon taraxacum. Радом. у. Cм. молочай. Ум. моло́шничок.
Огородник, -ка, м. Огородникъ. Чуб. І. 182.
Свижка, -ки, ж. Стрѣла изъ тростника и смолы. Лебед. у.
Субіч нар. Обокъ, возлѣ.
Уланів, -нова, -ве Принадлежащій улану. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІШНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.