Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повішно

Повішно нар. Навсегда, навѣки. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІШНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІШНО"
Док Cм. доки.
Заїка́тися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заїкну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Заикаться, заикнуться. Аф.
Колотушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ колотуша. 2) = колотівка. Вх. Зн. 27.
Охвірний, -а, -е. Пожертвованный. Охвірний образ.
Перековерзувати, -зу́ю, -єш, гл. Перестать капризничать.
Поквільно нар. 1) = покволом. 2) Свободно, льготно. Не знаю, як у вас, каже, а в нас дак і геть то стало поквільно панським. О. 1862. VI. 58.
Пола́, -ли, ж. 1) Пола. Від напасти і полу вріж, а втікай. Ном. Під полою, під правою чужу милу держить. Чуб. V. 387. Ой вдарила мати об поли руками: діти ж мої, квіти мої, пропала ж я з вами. Н. п. Взяв за себе панну в самого короля з під поли. К. ЦН. 221. 2) Полотнище. Спідниця в сім піл. 3) У кожевниковъ: каждая изъ двухъ боковыхъ частей выдѣланной кожи: средняя часть, самая толстая, назыв. слуп, слупе́ць, а боковыя поли. Волч. у. 4) мн. поли. У обжигателей углей: въ кучѣ дровъ, приготовленной для обжиганія, — нижняя часть, состоящая изъ болѣе длинныхъ и тонкихъ дровъ. Вас. 146. 5) Каменная плита. Вх. Зн. 51. 6) Менструація. Вх. Зн. 51.
Розледащіти, -щію, -єш, гл. = розледачитися. Швидко чоловік розледащів. Кв. II. 298.
Смажно нар. Тяжелымъ трудомъ. Загоруй смажно та й їж смачно. Ном. № 9967.
Численний, -а, -е. Многочисленный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІШНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.