Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повічайка

Повічайка, -ки, ж. = повіка. Вх. Уг. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІЧАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІЧАЙКА"
Безбояззя, -зя, с. Безстрашіе, отвага, безбоязненность.
Безодголосний, -а, -е. Беззвучный.
Білля, -ля, с. 1) Бѣлила. На тобі, дівчино, таляра на білля, а сто злотих на мило. Подольск. г. 2) Бѣлье? Іди, бабо, уберися, візьми своє білля, — хочу тебе повести хоч раз на весілля. Грин. ІІІ. 340. Cм. набілля.
Богоматір, -тері, ж. Богоматерь. Чуб. І. 165.
Заска́лля, -ля, с. При тесаніи дерева оставшіяся на немъ острыя щепки. Камен. у.
Наки́нути, -ся. Cм. накидати, -ся.
Осліп II, нар. Слѣпо, очертя голову, наобумъ. Біжить од його осліп. Г. Барв. 113. Тиснулися осліп до штурму.
Перестанок, -нку, м. = перестан. без перестанку. Постоянно. Без перестанку я о тім думаю, чи будеш ти моя. Чуб. V. 358.
Посмугувати, гу́ю, -єш, гл. Исполосовать. Вся пика, шия і руки посмуговані. Стор. II. 69.
Салітра, -ри, ж. Селитра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІЧАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.