Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

повічайка

Повічайка, -ки, ж. = повіка. Вх. Уг. 260.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 223.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІЧАЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОВІЧАЙКА"
Будчаний, -а, -е. Принадлежащій будці. Дивлюсь — будчані двері одчинені. Екатер. у.
Випинати, -на́ю, -єш, сов. в. випнути и вип'ясти, -пну, -неш, гл. 1) Выставлять, выставить впередъ, выпячивать, выпятить. 2) Выпучивать, выпучить. Кобза як не випинав баньки.... однак не розгледів. Стор. МПр. 52. Вип'яв очі — неначе ті баньки. Ном. № 6597.
Залеті́ти Cм. залітати.
Махля́рити, -рю, -риш, гл. = махлювати.
Обділити Cм. обділяти.
Переплутувати, -тую, -єш, сов. в. переплутати, -таю, -єш, гл. Перепутывать, перепутать; оплесть, переплесть. 2) Спутывать, спутать, перемѣшать.
Подудрювати, -рюю, -єш, гл. Ворчать, брюзжать. Вх. Уг. 260.
Протіс, -теса, м. Половина дерева, разрѣзаннаго надвое по длинѣ. Шух. І. 88.
Спит, -ту, м. 1) = спиток. Зірвали в чужому саду кілька ягід на спит. Черн. у. 2) Разспросы. Взяти кого на спит.
Сторчувати, -чую, -єш, гл. = сторчити. Погано вона (машина) скибами бере, бо сторчує. Под. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОВІЧАЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.